ГЕС Фінча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Фінча
9°33′ пн. ш. 37°24′ сх. д. / 9.550° пн. ш. 37.400° сх. д. / 9.550; 37.400Координати: 9°33′ пн. ш. 37°24′ сх. д. / 9.550° пн. ш. 37.400° сх. д. / 9.550; 37.400
Країна Ефіопія Ефіопія
Стан діюча
Річка Фінча, Амарті
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1974 (переша черга), 2003 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 134  МВт
Середнє річне виробництво 532  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 590  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 4
Витрата через турбіни 12,7 (перша черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 по 35 МВА (перша черга), 1 (друга черга)
Потужність гідроагрегатів 3х33,3 (перша черга), 1х34 (друга черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам’яно-накидна (Фінча)
Висота греблі 20 (Фінча)  м
Довжина греблі 340 (Фінча)  м
Власник Ethiopian Electric and Power Company
ГЕС Фінча. Карта розташування: Ефіопія
ГЕС Фінча
ГЕС Фінча
Мапа
Мапа

ГЕС Фінча – гідроелектростанція в Ефіопії. Використовує ресурс із річки Фінча, лівої притоки Блакитного Нілу.

В межах проекту річку перекрили кам’яно-накидною греблею висотою 20 метрів та довжиною 340 метрів, яка потребувала 0,18 млн м3 матеріалу та утворила водосховище Чомен з площею поверхні 293,3 км2 і об’ємом 406 млн м3. В 1987-му у сусідній долині на річці Амарті (права притока Неше, котра в свою чергу є лівою притокою Фінча) звели греблю, котра створила водосховище з об’ємом 219 млн м3, з якого через тунель довжиною 1,5 км до Чомен повинно перекидатись 138 млн м3 на рік.

Зі сховища ресурс прямує через прокладений у лівобережному гірському масиві дериваційний тунель довжиною 3,3 км з діаметром 3 метра, який переходить у напірний водовід довжиною 1,8 км.

В 1974-му станцію ввели в експлуатацію з трьома турбінами типу Пелтон потужністю по 33,3 МВт, а в 2003-му доповнили їх четвертою турбіною того ж типу з показником 34 МВт. Розглядалась також можливість подальшого нарощування потужності на основі подачі ресурсу із річки Неше, проте у підсумку спорудили окрему ГЕС Фінча-Амарті-Неше.

Гідроагрегати станції Фінча використовують напір у 592 метра та забезпечують виробництво 532 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода по каналу довжиною біля 0,5 км повертається назад до Фінча.[1][2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fincha Hydroelectric Power Plant Ethiopia - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  2. P 15.indd. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 червня 2019.
  3. Rao, K. L. (1979). India's Water Wealth (англ.). Orient Blackswan. ISBN 9788125007043.