ГЕС Forsse
| ГЕС Forsse | |
|---|---|
| 63°09′17″ пн. ш. 17°01′18″ сх. д. / 63.15494444447177358° пн. ш. 17.02172222224977816° сх. д.Координати: 63°09′17″ пн. ш. 17°01′18″ сх. д. / 63.15494444447177358° пн. ш. 17.02172222224977816° сх. д. | |
| Країна |
 Швеція |
| Стан | діюча |
| Річка | Факсельвен |
| Каскад | каскад на Факсельвен |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 52 МВт |
| Середнє річне виробництво | 210 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 20 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 2х150 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Основні споруди | |
| Висота греблі | 13 м |
| Власник | E.ON |
  ГЕС Forsse | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Forsse — гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Розташована між ГЕС Edsele (вище по течії) та ГЕС Hjälta, входить до складу каскаду на річці Факсельвен, правій притоці Онгерманельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео.
Першу електростанцію на місці сучасної ГЕС Forsse спорудили у 1908 році. Тоді вона використовувала біля 100 м3 води на секунду, а з плином часу була замінена більш потужною станцією, що використовує 300 м3/с.
Наразі долину річки перекриває гребля висотою 13 метрів, обладнана двома водопропускними шлюзами. При цьому по лівобережжю Факсельвен прокладено обхідний канал довжиною 1,75 км, вхід в який контролюється дамбою. Інші дамба ділить його навпіл, забезпечуючи пониження рівня у другій частині (проте він все ще вищий від рівня у річці), а повернення води в Факсельвен відбувається через короткий тунель довжиною трохи більше за сотню метрів.
Інтегрований у правобережну частину греблі машинний зал обладнано двома турбінами типу Каплан загальною потужністю 52 МВт, які при напорі у 20 метрів забезпечують виробництво 210 (за іншими даними — 261) млн кВт-год електроенергії на рік.[1][2]
На станції реалізовано поширений у скандинавських країнах тип деривації, котрий дозволяє максимізувати використання падіння річки на ділянці порогів. Хоча машинний зал розташований просто біля греблі, проте відпрацьована вода перед поверненням у Факсельвен прямує паралельно до неї по відвідному тунелю довжиною 0,75 км, за яким слідує канал довжиною 0,15 км.
Враховуючи знаходження станції у потужному лісопромисловому районі, біля неї спорудили спеціальний жолоб для здійснення лісосплаву.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Att definiera god ekologisk potential Förslag på metod för kraftigt modifierade vatten – särskilt nedre Faxälven (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2018.
- ↑ Nedre Ångermanälven och Faxälven - förslag till miljöförbättrande åtgärder (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2018.
- ↑ Timmerränna. Архів оригіналу за 20 березня 2018.
|
Це незавершена стаття з енергетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |