Гавриш Тетяна Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Степанівна Гавриш
Народилася 14 вересня 1975(1975-09-14) (48 років)
Харків
Громадянство Україна Україна
Діяльність правознавець
Відома завдяки Почесний консул Федеративної Республіки Німеччина в Харкові
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Батько Гавриш Степан Богданович
Звання
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гавриш.

Тетя́на Степа́нівна Га́вриш (14 вересня 1975, Харків) — український правник. Заслужений юрист України (2007). Кандидат юридичних наук (2004). Член Європейської Бізнес Асоціації, Асоціації юристів України та Спілки юристів України[1]. Почесний консул Федеративної Республіки Німеччина в Харкові (з 2012).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1998 році Тетяна Гавриш з відзнакою закінчила магістратуру Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого[2]. У тому ж році вступила до аспірантури і в 2004 році здобула ступінь кандидата юридичних наук.

Трудову діяльність почала ще в 1994 році на посаді спеціаліста в сфері права в Консультативній аудиторсько-юридичній фірмі «Глобус».

З 1994 по 1997 рр. — займала посаду спеціаліста 2-ї категорії департаменту приватизації в юридичній фірмі «Інюрполіс».

З 1997 по 2000 рр. — продовжила кар'єру в тій же фірмі, ставши начальником відділу по реєстрації підприємств всіх форм власності.

З 2000 р. — керуючий партнер ILF.

У 2003 р. — пройшла стажування у «Frost Brown & Todd LLC» — одній з найбільших юридичних фірм США.

У 2004 р. — отримала вчений ступінь кандидата юридичних наук[3] у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, після чого мала успішний досвід викладацької діяльності.

У 2006—2010 рр. — депутат Харківської міської ради V скликання.

У 2007—2009 рр. — керівник регіонального відділення Асоціації юристів України. До 2008 року вона продовжувала роботу за сумісництвом асистентом кафедри кримінального права.

У 2010 р. — керувала проектом розробки дорожньої карти реформ для Міністерство аграрної політики та продовольства України. Також супроводжувала проект реформування системи споживчої кооперації України та надавала консультації з оптимізації структури і бізнес-процесів в українських банках.

У 2011 р. — визнана одним з найкращих топ-менеджерів України за версією ТОП-100.

У 2011 р. — брала участь в організації освітнього проекту «Школа підприємництва» для старшокласників. Також протягом 10 років вона очолювала благодійні фонди «Берег Надії» та «Ренесанс», діяльність яких спрямована на підтримку соціальних проектів в сфері культури, освіти та мистецтва.

У 2011 р. — увійшла до ТОП — 10 найкращих юристів України у сфері міжнародного права (за версією «ТОП-100 найкращих юристів України») завдяки значному досвіду в проектах з надання правової допомоги між країнами Європи, США та України.

У 2012 р. — Тетяна Гавриш була призначена на посаду Почесного консула Федеративної Республіки Німеччина в Харкові.

Автор праць[ред. | ред. код]

  • монографія «Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах» (2006 р.).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ЮРИДИЧНА ФІРМА ІНЮРПОЛІС. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
  2. ↑ latifundist.com. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
  3. ↑ Проблеми допустимості доказів, отриманих в ході міжнародної правової допомоги в кримінальних справах: дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Гавриш Тетяна Степанівна ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2004. — 224 арк. — арк. 189—215. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гавриш_Тетяна_Степанівна&oldid=40715583