Гаджега Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Гаджега
Народився 1863 або 1864
Руське Поле
Помер 15 березня 1938(1938-03-15)
Ужгород, Перша Чехословацька Республіка
Країна  Австро-Угорщина
 Перша Чехословацька Республіка
Діяльність перекладач, католицький священник
Alma mater Віденський університет і Авґустинеум
Науковий ступінь доктор богослов'я
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Конфесія католицька церква[1]

Васи́ль Микола́йович Гадже́га (нар. 1863, за іншими даними 1864, село Руська Поляна — пом. 15 березня 1938, Ужгород) — релігійний та культурно-освітній діяч, історик, педагог, редактор, перекладач Закарпаття. Один із засновників товариства «Просвіта». Доктор богослов'я. Дійсний та почесний член НТШ. Перший голова крайового кооперативного союзу. Секретар «Общества святого Василія Великого».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї священника-викладача.

Навчався в Ужгородській та Левоцькій гімназіях, потім в Ужгородській (1881—1883) та Будапештській (1883) духовних семінаріях. Здобув вищу світську освіту у Віденському університеті (1883—1887).

Викладав в Ужгородській богословській семінарії.

1919 — став головою Руського клубу, членом президії українського товариства «Просвіта» на Закарпатті та редактором його «Наукового збірника». Одержав посаду каноніка та папського прелата у Мукачівській єпархії.

1910 — зробив перший ґрунтовний переклад окремих уривків з найдавнішої угорської хроніки «Діяння угрів», що мало велике значення для розвитку історичної науки на Закарпатті.

У своїх творах Василь Гаджега значну увагу приділяв студіям над «Повістю минулих літ», особливо Володимирового Хрещення Русі-України і в цьому йшов слідами о. Анатолія Кралицького. У «Повісті минулих літ», як вважав о. Гаджега, йдеться про корені християнської традиції всіх русинів-українців, у тому числі закарпатських. Показово, що мова творів Василя Гаджеги поступово еволюціонувала від язичія у бік народної. У цьому можна переконатися на прикладі його публікацій у "Науковому збірнику товариства «Просвіта» в Ужгороді.

Частина праць о. Гаджеги залишається неопублікованою.

Помер 15 березня 1938 року, похований у крипті Кафедрального собору міста Ужгорода.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Додатки до исторіи русинов и руських церквей в бувший жупі Земплинской» (1922—1937)
  • «Перва проба исторіи греко-католицькой Мукачевской епархии» (1924)
  • «Іван Фогарашій» (1927)
  • «О первых начатках народного школьництва на Подкарпатской Руси» (1927)
  • «Михайло Лучкай: життєпис і твори» (1929)
  • «Князь Федор Корятович и Марамарош» (1931)
  • «Папска булла о переложеню оседка греко-католицькой Мукачевськой епархіи з Мукачева до Ужгороду» (1935)
  • «Вплив Реформації на підкарпатських русинів» (1943)

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Від лютого 2023 року вулиця його імені є в Ужгороді.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database

Джерела[ред. | ред. код]