Гаетано Чезарі
| Гаетано Чезарі | |
|---|---|
| Народився |
24 червня 1870[1][2] Кремона, Ломбардія, Королівство Італія[2] |
| Помер |
21 жовтня 1934[1][2] (64 роки) Сале-Маразіно, Провінція Брешія, Ломбардія, Королівство Італія[2] |
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | музикознавець, бібліотекар, журналіст |
| Alma mater | Міланська консерваторія |
| Знання мов | італійська[1][3] |
Гаетано Чезарі (італ. Gaetano Cesari); *1870, Кремона — †1934, Сале-Маразіно) — італійський музикознавець.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Міланській консерваторії як віолончеліст і композитор, потім вивчав музикознавство в Мюнхенському університеті під керівництвом Адольфа Зандбергера. Захистив дисертацію про походження мадригала. В 1917—1924 роках був професором історії музики в Міланській консерваторії. Потім працював охоронцем музею в театрі «Ла Скала», вів відділ музичної критики в газеті «Corriere della Sera», завідував серією «Пам'ятки італійського музичного мистецтва» у міланському музичному видавництві «Ricordi», що була заснована завдяки передплатної кампанії, в якій активно брав участь Артуро Тосканіні [4]. Опублікував монографії «Італійські concerti grossi» (Болонья, 1920), «Андреа Габріеле та Джованні Габріеле» (Мілан, 1931), «Амількаре Понк'єллі в мистецтві свого часу» (італ. A. Ponchielli nell'arte del suo tempo); Кремона, 1934), а також курс лекцій з історії музики (1931); підготував (спільно з Алессандро Луціо) видання листів Джузеппе Верді (1913). Посмертно видано його книгу «Музика в Кремоні» (1939).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ The Letters of Arturo Toscanini [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] — University of Chicago Press, 2006. — P. 98.
|
