Газова промисловість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газовий промисел. Резервуарний парк
Газовий промисел

Га́зова промисло́вість — галузь паливної промисловості, підприємства якої займаються видобуванням природного і попутного (нафтового) газу з надр землі, виробництвом зрідженого газу, штучних горючих газів з твердого і рідкого палива, зберіганням, транспортуванням газу по газопроводах для постачання населенню і промисловості. На території України розвивається на базі родовищ Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, Передкарпатської нафтогазоносної області та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Найбільші поклади газу містяться в Харківській, Полтавській та Львівській областях.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Рання історія[ред. | ред. код]

У Прикарпатті супутний нафтовий газ почали застосовувати у промислових масштабах на початку XX ст. Перший газопровід Борислав-Дрогобич збудований у 1912. Початок масштабного видобутку та використання природного газу в Україні пов'язаний з відкриттям у 1920 Дашавського газового родовища (експлуатується з 1924).

Радянський період[ред. | ред. код]

Одразу після закінчення Другої світової війни у 1945 СРСР продовжив постачати український газ до ПНР.

Відкриття низки великих родовищ — Опарського, Угерського, Більче-Волицького зумовило будівництво в 1948 газопроводу Дашава-Київ (діаметром труби 500 мм і довжиною 509 км), найпотужнішого на той час у Європі (бл. 2 млрд м3 на рік).

В 1950 відкрите унікальне Шебелинське родовище з початковими запасами 650 млрд м3 газу (введене в експлуатацію в 1956). В 1960-і побудовані газопроводи Шебелинка-Харків, Шебелинка-Кривий Ріг-Одеса, Шебелинка-Київ.

Після відкриття в 1960-х великих і середніх родовищ: Хрестищенського, Єфремівського, Кегичівського, Пролетарського, Гадяцького та ін. було збудовано газопровід Єфремівка-Диканька-Київ (1968-1970), який об'єднав два найбільших газоносних регіони України — Дніпровсько-Донецький та Передкарпатський  в єдину газотранспортну систему.

В 1975-1976 видобуток газу досяг максимуму — 68,7 млрд м3 на рік.

Динаміка видобутку газу в Україні

До 1977 Україна забезпечувала свої потреби в газі і була його експортером (за 1945—1977 експорт становив 130 млрд м3 газу). Головні країни-імпортери українського газу: Росія, Білорусь, Литва, Латвія, Молдова, Чехословаччина. Споживання газу в Україні сягнуло максимуму в 1990 — 118,8 млрд м3.

Після 1991 року[ред. | ред. код]

В 1998 воно становило бл. 75 млрд м3 і, за експертними оцінками, в найближчі роки буде утримуватися на рівні 65-70 млрд м3 на рік. Частка газу у використанні первинних енергоресурсів становить 45 %, що, за оцінками експертів, є невиправдано високою. Крім того, енергоємкість валового продукту в Україні сягає 2,4 т нафтового еквівалента на $1000 проти 0,4 т на $1000 в розвинутих країнах Заходу, що показує великий невикористаний потенціал енергозбереження.

Станом на 2017 найдохіднішими підприємствами галузі залишаються державні монополії — ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртрансгаз» і ПАТ «Укртранснафта». В той же час приватні компанії нарощують видобуток швидше, ніж державні: у 2016 приватні компанії видобули близько 4,1 млрд м³ (плюс 5,8 %), за 9 місяців 2017 — 2,6 млрд м³ (плюс 1,3 %). «Чорноморнафтогаз» повернувся до когорти газовидобувників, оскільки в 2017 взяв під контроль видобуток на Генічеському родовищі і до жовтня добув 6,7 млн ​​м³ газу. А ось напівдержавне ПАТ «Укрнафта» продовжує знижувати видобуток: у 2016 видобуто 1,29 млрд м³ газу (мінус 13,7 %) і 1,44 млн т нафти, за 9 місяців 2017 — 591 млн м³ газу (мінус 13 %).[джерело?]

У липні 2018 на Кошевойському родовищі (Миргородський район, Полтавська область) на ділянці ТОВ «Східний геологічний союз» (входить до групи «Гео-Альянс») розпочато буріння свердловини з проєктною глибиною 6,2 км.[2]

Компанія Zhongman Petroleum and Natural Gas Group підписала перший договір на буріння 6 свердловин для АТ «Укргазвидобування».[3]

В листопаді 2018 Burisma Group завершила монтаж обладнання і розпочала буріння двох нових свердловин. Буріння свердловин здійснюється на Карайкозівському родовищі в Харківській області. Третю свердловину буде закладено наприкінці року. В разі успішного буріння, проєктна потужність родовища з видобутку газу і газового конденсату збільшиться з 1,5 млн до 3 млн м³ газу на добу.[4]

22 листопада 2018 Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 8338 про відновлення діяльності державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Так, на період тимчасової окупації РФ Криму «Чорноморнафтогаз» відкриває поточний рахунок для розрахунків по виробничій, інвестиційній діяльності та захисту майнових прав, а також для погашення боргів за угодами, укладеними до початку російської окупації.[5]

Перше в Україні підприємство з виробництва метанолу з'явиться на Полтавщині. Потужність підприємства становитиме близько 50 тис. т метанолу на рік. Новий завод має з'явитися в 2022 у Машівському районі Полтавської області. Будівництво заводу знизить залежність Україну від імпорту, адже станом на 2018 у країні не існує власного виробництва метанолу, який широко використовується у видобуванні та транспортуванні газу. Найбільшим споживачем метанолу в України є «Укргазвидобування». Він використовується з метою боротьби та попередження гідратоутворення в газопроводах в процесі видобутку та транспортуванні газу, для випробування нових свердловин і свердловин після капітального ремонту, тощо.[6]

В травні 2019 з'явилося повідомлення, що на Черленській площі, що розташована на території Небилівської сільської ради Рожнятівського району та Міжгірської сільської ради Богородчанського району, планують відновити роботу 18 законсервованих свердловин та пробурити 20 нових свердловин проєктною глибиною до 2100 м для видобування нафти й газу. Запланований видобуток на рік становитиме 500 млн м³ природного газу, 500 тис. то нафти та 50 тис. т конденсату. Усю видобуту продукцію передаватимуть на об'єкти переробки сировини, які знаходяться за межами родовища.

При пошуках та розвідуванні вуглеводнів, експлуатації інших об'єктів та обладнання використовуватимуться екологічно безпечні технології. Буріння та видобуток здійснюватиме компанія «Геопошук ЛТД», яка має підготувати звіт з оцінки впливу на довкілля та провести громадські слухання.[7][8]

Сучасність[ред. | ред. код]

Газова промисловість України розвивається на базі родовищ Передкарпатської, Дніпровсько-Донецької нафтогазових областей та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Споживання газу в Україні становить 30-32 млрд м3 на рік.

Видобуток газу в Україні стабілізувався на рівні 18-20 млрд м3 на рік. Таким чином самозабезпечення України газом на сьогодні становить бл. 70 %. Решта задовольняється імпортом з РФ та Туркменистану. Розвідані власні запаси газу становлять бл. 1 трлн м3, що за нинішніх темпів видобутку вистачить на 60 років. Згідно з національною програмою «Нафта і газ України до 2010 року» видобуток газу за певних умов може бути збільшено до 35 млрд м3 на рік. У 2010-х базовим регіоном з видобутку газу була Полтавщина, а власність родовищ, на відміну від розкладу до революційних подій, на позаконкурсній основі була перерозподілена[9].

У листопаді 2018 добовий видобуток природного газу в Україні досяг показника 59 млн м³ на добу, що є найвищим значенням з 2014 після втрати чорноморських родовищ у зв'язку з окупацією Криму. У вересні 2018 середньодобовий показник видобутку газу становив 57,7 млн ​​м³/добу, у жовтні — 58,5 млн м³/добу. Зростання вдалося досягнути за рахунок підвищення видобутку державною компанією «Укргазвидобування», на яку припадає близько 74 % видобутку газу в країні. Решту 20 % та 4 % становлять приватні компанії та «Укрнафта» відповідно.[10]

Видобуток природного газу в Україні у 2019 становив 20,7 млрд м³, що на 1,4 % менше, ніж за попередній рік.

На 2020 заплановано досягти 28 млрд м3 видобутку природного газу, з них майже 50 % мають видобуватись завдяки новим інвестиціям та сучасним технологіям. Загалом на 2020 країна мала відмовитися від імпорту сировини за рахунок виключно власних ресурсів[11][12].

За 11 місяців 2020 «Укртрансгаз» протранспортував 15,6 млрд м³ газу з Європи в Україну на замовлення своїх клієнтів. Це на 11 % (1,6 млрд м³) більше за аналогічний показник минулого року та на 34 % перевищує середню позначку (11,7 млрд м³) відповідних періодів у 2016—2019.[13]

У березні 2023 року Укргазвидобування пробурило оціночно-експлуатаційну свердловину глибиною 5950 м, вона даватиме 340 тис. м³ природного газу на добу[14]. На початку січня свердловина почала роботу[15]. Станом на вересень 2023 «Нафтогаз України» достроково заповнив підземні газосховища, запаси перевищили 15,1 млрд м3 газу[16]. У вересні було запущено ще п'ять свердловин з видобутком 500 тис. м3 газу на добу[17].

Сланцевий газ[ред. | ред. код]

Докладніше: Сланцевий газ в Україні

Ще з 2013 навколо видобутку сланцевого газу в Україні вирували неабиякі пристрасті. Уряд підписав угоду зі світовими лідерами газовидобутку, екологи наголошували, що промисловий видобуток сланцевого газу згубить навколишнє середовище, а в Москві не приховували побоювання втратити один з найбільших ринків збуту російського газу. Тоді йшлося про два регіони в Україні, де, згідно з геологічними дослідженнями, є сланцевий газ.

Компанія Shell почала розвідувальне буріння на Юзівському родовищі площею майже 8 тис. км² та прогнозованою потужністю у 4 трлн м³ сланцевого газу. У листопаді 2014 Shell пробурила дві розвідувальні свердловини, але не змогла провести повноцінну розвідку родовища через воєнні дії на Донбасі.

Ще одне, Олеське родовище, площа якого перевищує 6 тис. км², розташувалось на заході України в Львівській та Івано-Франківській областях. Його запаси оцінювали в 3-3,5 трлн м³ газу.

У геологорозвідку та видобуток газу в цьому родовищі американська компанія Chevron мала намір вкласти більш ніж $10 млрд. У листопаді 2013 вона підписала договір з українською компанією «Надра Олеська». Щоправда у грудні 2014 Chevron вирішила вийти з України та остаточно закрила своє представництво у 2015.[18]

Війна на Донбасі заховала проєкти «Укргазвидобування» з розробки ще одного альтернативного енергоносія — шахтного метану. А анексія Криму РФ унеможливила видобуток газу на глибоководному Чорноморському шельфі. Цей проєкт мав намір реалізувати консорціум компаній Exxon Mobil, Shell, OMV та «Надра України».

Призупинення проєктів з видобутку сланцевого газу та інших важковидобувних видів енергоносіїв у 2015 стало не лише українською, але й світовою тенденцією.[19]

У квітні 2019 публічне «Укртрансгаз» почав експортувати газ до Угорщини у тестовому режимі.[20]

Розподіл за регіонами[ред. | ред. код]

Регіон Відомі запаси газу,
млн. м³ (2019)[1]
Харківська область 317630
Полтавська область 270868
Львівська область 72272
Чорне море 37506
Івано-Франківська область 30556
Сумська область 29443
Автономна Республіка Крим 16761
Дніпропетровська область 13079
Луганська область 12591
Чернігівська область 9296
Чернівецька область 3408
Запорізька область 2987
Закарпатська область 1289
Волинська область 1022
Одеська область 137
Донецька область 84
Азовське море 14

Динаміка видобутку[ред. | ред. код]

Динаміка видобутку газу в Україні 1924—2017 роки в млрд. м³[21][22][23][24][25]
Рік 1920 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929
Газ, млрд. м³ 0 0 0 0 0,038▲ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939
Газ, млрд. м³ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. 0,198▲ н.д.
Рік 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949
Газ, млрд. м³ 0,341▲ 0,530▲ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959
Газ, млрд. м³ 1,411▲ н.д. н.д. н.д. н.д. 4,000▲ н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969
Газ, млрд. м³ 14,000▲ н.д. н.д. н.д. н.д. 39,362▲ н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979
Газ, млрд. м³ 60,877▲ н.д. н.д. 68,000▲ н.д. 68,703▲ н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989
Газ, млрд. м³ 56,654▼ н.д. н.д. 45,000▼ н.д. 42,878▼ 39,693▼ 35,576▼ н.д. н.д.
Рік 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
Газ, млрд. м³ 25,400▼ 22,100▼ 19,000▼ 17,400▼ 16,500▼ 16,500▲ 16,700▲ 16,900▲ 16,300▼ 16,400▲
Рік 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Газ, млрд. м³ 18,100▲ 18,400▲ 18,800▲ 19,500▲ 20,100▲ 20,600▲ 20,800▲ 20,650▼ 21,050▲ 20,300▼
Рік 2010 2011 2012 2013 2014* 2015* 2016* 2017* 2018* 2019*
Газ, млрд. м³ 19,100▼ 20,100▲ 20,180▲ 21,500▲ 20,500▼ 19,900▼ 20,100▲ 20,500▲ 21,000▲ 20,700▼
Рік 2020* 2021* 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029
Газ, млрд. м³ 20,200▼ 19,790▼

«*» — 2014—2021 не врахований видобуток на тимчасово окупованих РФ територіях України.

Газзаводи та заводи обладнання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б 10 фактів про видобуток українського газу — Економічна Правда, 5 вересня 2019
  2. ↑ На Полтавщині розпочали буріння нової газової всердловини з проєктною глибиною 6,2 км. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  3. ↑ Китайська компанія підписала перший контракт на буріння свердловин для «Укргазвидобування». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 липня 2018. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  4. ↑ Компанія Burisma розпочала буріння нових свердловин. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  5. ↑ Рада відновила діяльність "Чорноморнафтогазу". https://espreso.tv/. Еспресо TV. 22 листопада 2018. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
  6. ↑ В Україні побудують завод з виробництва метанолу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  7. ↑ На Прикарпатті розконсервують 18 газових свердловин та пробурять 20 нових. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 4 травня 2019. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  8. ↑ На Прикарпатті у двох селах планують розпочати видобуток газу з майже сорока свердловин. https://kurs.if.ua/. Kurs. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  9. ↑ Газоносні площі на Полтавщині віддадуть оточенню Авакова - джерела. Економічна правда. 23 грудня 2017. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
  10. ↑ В Україні рекордно зріс добовий видобуток газу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  11. ↑ Україна посідає друге місце в Європі за покладами газу. https://www.epravda.com.ua. Економічна правда. 13 березня 2019. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  12. ↑ До 2020 року Україна досягне газової незалежності — очільник «Укргазвидобування». https://www.epravda.com.ua. Економічна правда. 30 травня 2017. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
  13. ↑ За 11 місяців 2020 року обсяги транспортування газу з Європи до України склали 15,6 млрд куб. м. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  14. ↑ В Україні запустили нову газову свердловину. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023.
  15. ↑ В Україні запустили найпотужнішу газову свердловину за останні роки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
  16. ↑ Запаси газу в підземних сховищах України перевищили 15 млрд кубометрів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  17. ↑ В Україні запустили ще п’ять газових свердловин. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 вересня 2023.
  18. ↑ Chevron уходит из Украины из‑за дешевой нефти и бюрократии. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  19. ↑ Сланцевий газ в Україні: видобуток не у найближчій перспективі. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  20. ↑ Україна почала експортувати газ до Угорщини. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 12 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  21. ↑ Нафта і газ в Україні. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  22. ↑ У 2016 році обсяг видобутку природного газу в Україні збільшився на 200 млн куб. м
  23. ↑ Витік газу. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  24. ↑ Тенденції та пріоритетні напрями розвитку вітчизняного газовидобутку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  25. ↑ Щербина В. П. Розвиток газової промисловості України у 1940-х — 1980-х роках [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Діяк, І. Нафтогазова стратегія // Голос України, № 250, 29 грудня 1998.
  • Економіка України: сучасний стан, динаміка, тенденції розвитку. Інформація, аналітика-98 / «Укрпром», 1998. — 80 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. — Львів: Видавництво «Новий Світ — 2000», 2019. — 302 с.
  • Орловський В. М., Білецький В. С., Сіренко В. І. Технологія видобування газу і газового конденсату. Редакція «Гірничої енциклопедії», Полтава: НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2023. — 359 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Газова_промисловість_України&oldid=40821068