Гайворон Іван Йосипович
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (лютий 2021) |
| Іван Гайворон | ||||
|---|---|---|---|---|
| Іван Йосипович Герун | ||||
| Ім'я при народженні | Герун | |||
| Псевдонім | Гайворон | |||
| Народився |
7 жовтня 1940 (83 роки) Гайворон | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Національність | Україна | |||
| Діяльність | Поет і письменник | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
| Вчене звання | Український поет і письменник | |||
| Мова творів | Українська | |||
| Роки активності | 1970-2021 | |||
| Напрямок | Українська поезія | |||
| Жанр | Поезія і проза | |||
| Членство | НСПУ (з 2005 року) | |||
| Батько | Йосип Герун | |||
| Мати | Олександра Герун | |||
| У шлюбі з | Валентина Литвиненко | |||
| Діти | Інна Герун, Катерина Герун | |||
| Нагороди | Премія Володимира Забаштанського | |||
| Сайт: ivan-haivoron.com | ||||
|
| ||||
Іва́н Йо́сипович Га́йворон (Геру́н) (8 жовтня 1940, Гайворон) — український поет і письменник. Член Народної спілки письменників України (2005)
https://www.ivan-haivoron.com/ [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Часопис[ред. | ред. код]
Член НСПУ (2005).
Народився 8 жовтня 1940 р. в м. Гайвороні Кіровоградської області.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Працював на будовах Києва, Тюмені, вихователем, майстром, завідував бібліотекою.
- Автор збірок поезій:
- «Багряні громи»,
- «Сходження»,
- «Екліптика духу»,
- «Божа ріка»,
- «Для чого народивсь, живу навіщо»,
- «Із попелу твориться порох», «Обліпиха»,
- «Світовидність»,
- «Гардовий шлях»,
- книги для дітей «Золота підсака»,
- "Гойра" (2017),
- "Людяність" (2014),
- "Волосся Вероніки" (2017),
- "Степова Еллада" (2021), [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- "Лотос" (2021),
- "Людяність" [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- "Обліпиха" [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- "Туманність Андромеди" (2021) ,
- "Одна вершина для двох" (2021) [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- У його доробку ніні - біля шістнадцять збірок визнаних відомими майстрами слова: Дю Білоусом, Б. Степанюком, П. Перебийносом, В. Забаштанським, В. Герасим'юком та іншими.
Лауреат Літературно-мистецької премії ім. В. Забаштанського (2018).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Названі нові лауреати літературної премії ім. В. Забаштанського // Вінницька обласна організація НСПУ. — 2018. — 6 жовтня. [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.][ангажоване джерело]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://nspu.org.ua/dovidnyk/Г [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |