Гайдук Микола Миколайович
| Гайдук Микола Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
9 грудня 1974 Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР | |
| Смерть |
13 червня 2017 (42 роки) Луганське, Донецька область, Україна (артилерійський обстріл) | |
| Поховання | Нікопол | |
| Alma Mater | ДІППКП | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2016, 2016—2017 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| Командир відділення — командир бойової машини | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Мико́ла Микола́йович Гайду́к (нар. 9 грудня 1974, м. Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР — 13 червня 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1974 року в Нікополі. Навчався у Нікопольській середній школі № 4. Закінчив Нікопольський металургійний технікум за спеціальністю «Інструментальне виробництво». 2007 року закінчив Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості, Технологічний факультет. Майстер спорту з кікбоксингу.
Під час російської збройної агресії проти України у 2014 році пішов на фронт добровольцем, брав участь в антитерористичній операції в районі Горлівки, Нью-Йорка.
Після демобілізації займався волонтерством та громадською діяльністю, очолив «Асоціацію учасників бойових дій Нікопольщини». Взимку 2017 року брав участь у громадській акції «Блокада торгівлі з окупантами» (транспортна блокада окупованих територій Донецької та Луганської областей)[1]. Згодом підписав контракт і у травні 2017 року знову вирушив на передову. Виконував завдання на «Світлодарській дузі».
Старший солдат, командир відділення — командир бойової машини 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.
Загинув 13 червня 2017 року близько 23:15 внаслідок артилерійського обстрілу взводного опорного пункту поблизу смт Луганське Бахмутського району, заводячи своїх побратимів в укриття і врятувавши життя 19-річному бійцю[2][3].
Після прощання у Дніпрі[4] похований 16 червня 2017 року на Алеї Слави міського кладовища Нікополя[5][6][7].
Залишились мати, брат, дружина Оксана та двоє синів — Марк і Микола.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На фронті загинув один із учасників Блокади Микола Гайдук
- ↑ Нікополь втратив свого Героя… [Архівовано 29 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Нікопольська міська рада, 14 червня 2017
- ↑ В АТО під час обстрілу загинув боєць з Дніпропетровщини // «ДеПо. Дніпро», 14 червня 2017
- ↑ Майстер кікбоксингу та досвідчений волонтер: у Дніпрі попрощались із бійцем АТО [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] // 5 канал, 15 червня 2017
- ↑ Нікопольці попрощалися зі своїм Героєм… [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Нікопольська міська рада, 16 червня 2017
- ↑ У м. Нікополі попрощались із Героєм України — воїном Миколою Гайдуком [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Дніпропетровська єпархія УПЦ КП, 20 червня 2017
- ↑ Загиблого на Світлодарській дузі Миколу Гайдука поховали у Нікополі (фото) [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Україна молода», 16 червня 2017
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами»
- ↑ Щученко, Марина (10 лютого 2024). Марка Вовчка, Миколи Гайдука і Левка Лук’яненка: у Нікополі перейменували ще понад 30 вулиць та провулків (список) (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гайдук Микола Миколайович [Архівовано 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- «Прощавай, друже. Ми наздоженемо» — у зоні АТО загинув 42-річний воїн [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 14 червня 2017.
- Дніпропетровщина у скорботі… [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.] // Дніпропетровська обласна рада, 16 червня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Старші солдати (Україна)
- Народились 9 грудня
- Народились 1974
- Померли 13 червня
- Померли 2017
- Поховані в Нікополі
- Військовики 53-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Нікополя
- Померли в Бахмутському районі