Гайко Георгій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Васильович Гайко
Народився 21 грудня 1936(1936-12-21) (87 років)
Волока (Вижницький район) Чернівецької обл.
Країна Румунія Румунія, СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність винахідник
Alma mater Чернівецький медичний інститут
Галузь Ортопедія, Травматологія
Заклад Інститут травматології та ортопедії Національної АМН України
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Директор Інституту травматології та ортопедії Національної АМН України
Відомі учні Анкін Микола Львович
Відомий завдяки: Академік Академії медичних наук України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Особ. сторінка ito.gov.ua/ru/o-institute/rukovodstvo-instituta/gajko-georgij-vasilovich.html

CMNS: Гайко Георгій Васильович у Вікісховищі

Георгій Васильович Гайко (нар. 21 грудня 1936, Волока (Вижницький район) Чернівецької обл.) — український медик, доктор медичних наук (1985), професор (1992), академік Національної академії медичних наук України (травматологія і ортопедія 2012); член секції Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки; завідувач кафедри та завідувач дисципліни Київського медичного університету (з 1995); заслужений діяч науки і техніки України (1995), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (1996), лауреат премії з клінічної медицини Національної медичної академії наук України (2002), директор Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (з 1989).

Життєпис[ред. | ред. код]

Георгій Васильович Гайко народився 21 грудня 1936 р. в селі Волока (Вижницький район) Чернівецької області.

Становлення в медицині[ред. | ред. код]

У 1960 р. Чернівецький медичний інститут та був направлений на роботу в лікарнях Південно-Казахстанської області[1].

У 1963 р. проходив навчання в Запорізькому інституті удосконалення лікарів за спеціальністю «Ортопедія та травматологія».

З 1963 р. до 1964 р. працював хірургом Мелітопольської міської лікарні.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З 1964 р. Гайко Г. В. працює в Інституті травматології та ортопедії Академії медичних наук УРСР на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника, вченого секретаря.

У 1968 р. — захистив кандидатську дисертацію.

З 1975 р. по 1978 р. — відряджений до Алжиру, де працює ортопедом — травматологом Центрального шпиталю країни.

У 1980 р. — присвоєно наукове звання «Старший науковий співробітник».

З1983 р. — заступник директора Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук УРСР.

У 1985 р. — захистив докторську дисертацію.

З 1989 р. — директор Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук УРСР, де керує клінікою захворювань суглобів у дітей та підлітків.

З 1992 р. — професор.

З 1995 р. — завідувач кафедри травматології та ортопедії Київського медичного університету та відповідної дисципліни.

З 1998 р. — член Американської академії ортопедів-хірургів.

З 2002 р. — керує клінікою травматології та ортопедії для дорослих у підпорядкованому йому Інституті.

Підготував 9 докторів та 14 кандидатів наук.

Публікації[ред. | ред. код]

Автор понад 500 наукових робіт, у тому числі: 12 монографій, один підручник, 13 довідників та посібників, 10 авторських свідоцтв на винаходи, 11 патентів на корисні моделі, 20 методичних рекомендацій та інформаційних листів.

Основні наукові труди :

  • «Актуальні питання кістково — гнійної хірургії» 1995;
  • «Хірургічне лікування пошкоджень плечового сплетіння» 2001;
  • «Відновна хірургія деструктивних форм кістково — суглобного туберкульозу та остеомієліту та їх наслідків» 2002;
  • «Функциональная перестройка костей и ее клиническое значение» 2004;
  • «Витамин Д и костная система» 2008;
  • «Диагностика и лечение анкилозирующего спондилита» 2010;
  • «Эндопротезы суставов человека: материалы и технологии» 2011.

Редакторська діяльність[ред. | ред. код]

  • Редактор журналу «Вісник ортопедії, травматології та протезування».
  • Член редколегій 9 українських та двох зарубіжних журналів.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • Почесний президент Української асоціації травматологів-ортопедів.
  • Член Наукової медичної ради МОЗ України.
  • Голова комісії «Травматологія та ортопедія» при Науковій медичній раді МОЗ України і Національній АМН України.
  • Член атестаційної комісії при Президії Національної АМН України.
  • Член секції Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки.
  • Член ради, заступник голови Громадської організації Земляцтво буковинців у місті Києві «Буковина»

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Асоціації випускників Буковинського державного медичного університету. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  2. Указ Президента України «Про присвоєння почесних звань України медичним працівникам». Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки и техніки в 1996 році». Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  4. Указ Президента України «Про нагородження державними нагородами працівників Інституту травматології та ортопедії [[Національна академія медичних наук України|Національної академії медичних наук України]]». Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  5. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України». Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 19 липня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]