Гайчук Павло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайчук Павло Федорович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 17 (30) червня 1906
Місце народження Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 26 листопада 1956(1956-11-26) (50 років)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія, УНР і СРСР
Професії оперний співак
Освіта Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1941)
Вчителі Дроздо-Поляєв Федір Миколайович
Співацький голос бас-профундо
Заклад Одеський театр опери та балету і Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений артист УРСР
Діти Гайчук Василь Павлович

Павло Федорович Гайчу́к (справжнє прізвище — Гальчук; 30 червня 1906, Новогеоргіївськ — 26 листопада 1956, Київ) — український радянський оперний співак (бас профундо). Заслужений артист УРСР з 1953 року. Чоловік скульпторки Таїсії Гайчук-Раздорської, батько художника Василя Гайчука.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 [30] червня 1906(19060630) року в місті Новогеоргіївську (нині затоплене водами Кременчуцького водосховища, Україна). У 1937—1941 роках навчався у Київській консерваторії, де був учнем Федора Дроздо-Поляєва.

Артистичну діяльність розпочав 1941 року концертами в Києві. Протягом 1945—1951 років — соліст Одеського оперного театру; у 1951—1956 роках — Київського оперного театру. Помер у Києві 26 листопада 1956 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Володів могутнім голосом широкого діапазону. Виконав партії:

У концертах виконував українські народні пісні та арії з опер українських композиторів.

У 1951 році взяв участь у Декаді української літератури та мистецтва в Москві.

Література[ред. | ред. код]