Гай Клувій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Клувій
Народився 85 до н. е.
Помер після 29 до н. е.
Громадянство Римська республіка
Діяльність військовослужбовець
Знання мов латина
Посада консул-суфект
Військове звання легат
Термін 29 рік до н. е.
Попередник Гай Юлій Цезар Октавіан Август
Наступник Гай Юлій Цезар Октавіан Август
Рід Клувії
У шлюбі з Турія

Гай Клувій (лат. Gaius Cluvius; ? — після 29 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів кінця Римської республіки і початку Римської імперії, консул-суфект 29 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду вершників Клувіїв з Кампанії. Про його батьків нічого невідомо. Десь наприкінці 50-х років до н. е. оженився на представниці заможного роду Туріїв. У 49 році до н. е. став прихильником Гая Юлія Цезаря у боротьбі проти Гнея Помпея Великого.

У 46 році до н. е. брав участь у битві при Тапсі, в результаті чого цезаріанці перемогли помпеянців в Африці. Після цього повернувся до Риму, де став помічником міського префекта Луція Мунація Планка.

У 45 році до н. е. на посаді префекта флоту разом з Квінтом Оппієм займався карбуванням монет в Іспанії (в деяких позначено як Кловій), супроводжуючи Гая Цезаря у поході проти Гнея Помпея Магна Молодшого. Після перемоги при Мунді того ж року Гая Клувія призначено пропретором провінції Цізальпійської Галлії. Водночас карбував дупондії на честь іспанського тріумфу Цезаря. Його каденція в Цізальпійській Галлії тривала до 44 року до н. е.

У 43 році до н. е. підтримав тріумвірів Октавіана Августа і Марка Антонія. У 42 році до н. е. Клувій домігся від Октавіана, який перебував тоді в Епірі, едикту про помилування свого свояка, який потрапив до проскрипційних списків.

У середині 29 року до н. е. після Октавіана Августа стає консулом-суфектом разом з Марком Валерієм Мессалою Потітом. Подальша доля невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Orelli J. K. von. Inscriptionum Latinarum collectio. Turici, 1828. T. II. 4859.
  • Babelon E. Description historique et chronologique des monnaies de la République romaine. T. 1. P., 1885. P. 365
  • Lenormant Fr. La monnaie dans l'antiquité: leçons professées dans la chaire d'archéologie pre's la Bibliothe'que Nationale en 1875—1877. T. II. P. 312, 315.
  • Хвалебная речь на похоронах римской матроны//Пер. і коммент. В. О. Горенштейна. — «Вестник древней истории», 1970, № 4 — с. 217—223.