Гала
 |
Гала — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Гала́ (фр. gala «урочистий, святковий») — складова частина слів та незмінний прикметник, наприклад гала-концерт «великий святковий концерт».
- Гала — діалектна назва литки[1].
- Гала — застаріле слово, що вживалося, поряд з «гиля» для поганяння гусей, качок, голубів;[2]
- Піти гала світу — «піти світ за очі»[2].
- Гала — застаріле слово, що означає «приспів у пісні»[2].
- Гала — сорт яблук.
- Гала — варіант гри в шахи.
- Урочище Гала — лісовий заказник місцевого значення, розташований на території Олевського району Житомирської області.
- Gala Radio — назва до 2015 року радіостанції «Радіо ЄС».
 |
Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
 |
Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Гала. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
- Гала Михайло Валентинович (1979) — російський боксер, чемпіон Європи серед аматорів.
| |
Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю. |
- Гала Далі (1994—1982) — російська дружина поета Пола Елюара, а пізніше художника Сальвадора Далі.
- Гала Леон Гарсія (1973) — професійна іспанська тенісистка.
- Гала Седкі (нар. 1961) — єгипетська актриса.
- ↑ Гала // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Гала // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.