Галаган Валентина Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентина Яківна Галаган
Народилася 10 лютого 1952(1952-02-10) (72 роки)
Вінниця
Країна Україна Україна
Alma mater Київський державний університет
Галузь історія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Письменний Григорій Гаврилович

Валентина Яківна Галаган (нар. 10 лютого 1952, Вінниця) — український історик і педагог, доктор історичних наук з 1991 року, професор з 1995 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 10 лютого 1952 року у місті Вінниці. У 19711976 роках навчалася на історичному факультеті Київського державного університету імені Т. Шевченка, який закінчила по спеціальності «Історик, викладач історії й суспільствознавства». У 19761979 роках — асистент кафедри історії Київського інституту народного господарства. У 19791981 роках — аспірантка Київського державного університету. 1982 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Допомога населення Червоній Армії під час визволення України від німецько-фашистських загарбників» (науковий керівник — Григорій Письменний). У 19811983 роках — асистент кафедри історії Київського інституту харчових технологій. У 19831989 роках — старший викладач кафедри історії Київського інституту культури. З березня 1989 року — доцент, з 1995 року — професор Київського інституту залізничного транспорту. З 1993 року очолювала кафедру суспільних і гуманітарних наук цього ж інституту. 1991 року захистила докторську дисертацію на тему «Жіноцтво України в роки другої світової війни».

Виступала з доповідями на міжнародних та всеукраїнських конференціях, присвячених жіночому рухові й стану жіноцтва в Україні, зокрема, 1995 року у Пекіні на Всесвітньому форумі жінок. Очолює секцію жінок-учених у Спілці жінок України, є членом президії Спілки жінок міста Києва.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджувала історію і сучасний стан жіночого руху в Україні; історію України періоду Другої світової війни; історію залізничного транспорту. Серед праць:

  • Трудящиеся Києва — фронту (1941—1945). — Київ, 1981;
  • Патриоты Советской Украины. — Київ, 1986;
  • Ратный подвиг женщин в годы Великой Отечественной войны. — Київ, 1986;
  • 80 лет борьбы, завоеваний и надежд. — Київ, 1990;
  • Советская женщина: портрет в ретроспективе. — Київ, 1990;
  • Історія України в особах: ІХ–XVIII ст. 1993 (у співавторстві);
  • Історія України в особах: ХІХ–ХХ ст. 1995 (у співавторстві);
  • Звитяжниці: Жінки-Герої Радянського Союзу. 1995 (у співавторстві);
  • Женщины столицы Украйни — Києва в годы Великой Отечественной войны. — Київ, 1999;
  • Історія України: Навчально-методичний посібник. 2001;
  • Історія розвитку транспорту: Навчально-методичний посібник. 2004 (у співавторстві);
  • Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник. 2005 (у співавторстві);
  • Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. 2005 (у співавторстві).

Здійснює керівництво аспірантами за спеціальністю «Історія України». Підготувала ряд кандидатів наук.

Література[ред. | ред. код]