Галицька складчастість
Галицька складчастість — те ж саме, що й Байкальська складчастість. Вона завершила тектонічний розвиток геосинкліналі, яка облямовувала Східноєвропейську платформу з півдня та південного заходу.
Байкаліди (галіциди) відслонюються у Мармароському масиві і у вигляді окремих виходів на північному схилі Добруджинської складчасто-брилової системи (Румунія та частково на Одещині).
Байкальські (галицькі) складки неодноразово перебудовувалися пізнішими фазами тектогенезу, зокрема герцинською складчастістю та альпійською складчастістю.
Вони беруть участь у глибинних структурах Карпат і рівнинної частини Криму.
В межах платформенної частини України галицькій складчастості відповідають недислоковані відклади венду та кембрію.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Шаблон:Головні геологічні формації Європи
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
