Галкін Дмитро Прохорович

Галкін Дмитро Прохорович
Народився	17 березня 1926(1926-03-17) Туринськ, Irbit Okrugd, Уральська область, РСФРР, СРСР
Помер	20 грудня 2014(2014-12-20) (88 років) Магнітогорськ, Челябінська область, Росія
Поховання	Q29907227?
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Дмитро Прохорович Галкін (нар. 17 березня 1926(19260317), місто Туринськ Уральської області, тепер Свердловської області, Російська Федерація — 20 грудня 2014, місто Магнітогорськ, Російська Федерація) — український радянський діяч, директор металургійного комбінату, міністр чорної металургії УРСР. Член ЦК КПУ у 1986—1990 р. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Член ЦК КПРС у 1976—1981 р. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1981—1990 р. Герой Соціалістичної Праці (5.03.1976).

Біографія

Народився в родині службовця. У 1943 році закінчив Магнітогорське ремісниче училище № 1 та Магнітогорську школу робітничої молоді.

З 1943 року — електрик листопрокатного цеху Магнітогорського металургійного комбінату.

У 1948—1969 роках — начальник зміни відділення цеху, заступник секретаря партійного комітету, начальник прокатного відділення цеху, заступник начальника цеху, начальник 3-го листопрокатного цеху, головний прокатник, начальник виробничого відділу Магнітогорського металургійного комбінату Челябінської області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1950 році закінчив вечірнє відділення Магнітогорського гірничо-металургійного інституту.

У грудні 1969 — серпні 1970 року — секретар партійного комітету, у серпні 1970 — липні 1973 року — головний інженер Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У липні 1973 — 1979 року — директор Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1979—1981 роках — 1-й заступник міністра чорної металургії СРСР.

25 листопада 1981 — 9 вересня 1987 року — міністр чорної металургії Української РСР.

У 1988—1990 роках — керівник групи радянських спеціалістів в Алжирській Народній Демократичній Республіці (на експлуатації Аннабського металургійного заводу в місті Ель-Хаджар).

З 1990 року — на пенсії у Магнітогорську. Був радником генерального директора Магнітогорського металургійного комбінату.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (5.03.1976)
• два ордени Леніна (30.03.1971, 5.03.1976)
• орден Жовтневої Революції (14.03.1986)
• орден Трудового Червоного Прапора (1966)
• медаль «За трудову відзнаку» (5.11.1954)
• медалі
• лауреат двох Державних премій СРСР у галузі техніки (1974, 1982)
• заслужений винахідник РРФСР
• почесний громадянин міста Магнітогорськ (2002)

Посилання

• [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]