Гамалія Семен Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гамалія Семен Іванович
Народився 11 серпня 1743(1743-08-11)[2]
Царичанський район, Україна
Помер 10 травня 1822(1822-05-10) (78 років), 1822[1] або 22 травня 1822(1822-05-22)[2] (78 років)
Авдотьїно (Ступинський район), Aksinyinskoye rurral settelemntd, Ступинський район, Московська область
Поховання Московська область
Країна  Російська імперія
Діяльність поет, мартиніст, перекладач, містик
Галузь поезія[1], перекладацтво[d][1], Масонська Ложа[1] і містицизм[1]
Alma mater Києво-Могилянська академія
Знання мов російська[1], латина[1], німецька[1], французька[1] і польська[1]

Семе́н Іва́нович Гамалі́я (рос. Семён Иванович Гамалея, *31 липня 1743, м. Китайгород Полтавського полку — †10 травня 1822, с. Авдотьїно Бронницького повіту Московської губернії) — філософ, поет, освітній діяч доби Гетьманщини. Жив переважно на Московщині.

Також перекладач, член масонського руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Гамалія народився 31 липня 1743 в місті Китайгород Полтавського полку (тепер село Царичанського району Дніпропетровської області) в родині священика.

У 17551763 роки навчався у Київській Академії. Активно займався просвітницькою діяльністю.

З 1769 - на еміграції на Московщині. Там викладав латину в Петербурзькому сухопутному шляхетному кадетському корпусі.

Від 1770 року служив у Сенаті, з 1774 року призначений управителем канцелярії намісника Полоцької і Могильовської губернії графа З.Чернишова, від 1782 р. — на такій же посаді в Москві.

1784 року вийшов у відставку. Останні 30 років безвиїзно проживав у селі Авдотьїно Бронницького повіту Московської губернії (нині с. Вознесенське Московської області РФ, де й помер і похований.

Літературна і перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

Семен Іванович Гамалія входив до складу масонських лож, справив помітний вплив на розвиток релігійно-містичних ідей у духовному житті Гетьманщини та сусідньої Московщини.

Гамалія перекладав з латинської, польської, німецької, французької мов. Переклав, очевидно, усі 22 томи (неопубліковані) творів німецького філософа Якоба Беме, одного з найяскравіших представників містичної літератури кінця кінця XVI — поч. XVII ст.ст. Твори останнього — «Misterium Magnum», «De signatura rerum», «Christophia» були надзвичайно популярні серед українських інтелектуалів до середини XIX століття.

Перебував у дружніх стосунках з російським письменником, журналістом, книговидавцем Ніколаєм Новіковим. Спрямовував своїх учнів і послідовників до духовних справ самовдосконалення.

Література[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Czech National Authority Database
  2. а б в Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 1: А—И / под ред. А. М. Панченко — 1988. — С. 194–195. — ISBN 5-02-027972-2