Ганжа Олександр Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ганжа.
Ганжа Олександр Якович
рос. Ганжа, Александр Яковлевич
Народження 2 грудня 1921(1921-12-02)
Охтирка, Харківська губернія, Українська РСР
Смерть 30 жовтня 2002(2002-10-30) (80 років)
Смоленськ, Росія
Поховання Братський цвинтарd
Національність українець
Країна СРСР СРСР → Росія Росія
Приналежність СРСР СРСР
Вид збройних сил Збройні сили СРСР
Рід військ протиповітряна оборона
Освіта Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Звання  Генерал-майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «За бездоганну службу»

Ганжа Олександр Якович (рос. Ганжа, Александр Яковлевич; 2 грудня 1921, Охтирка — 30 жовтня 2002, Смоленськ) — генерал-майор Радянської армії, учасник Великої Вітчизняної війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Ганжа Олександр Якович народився 2 грудня 1921 року в місті Охтирка, Сумської області.

У 1940 році закінчив Охтирську середню школу і був призваний до Збройних Сил СРСР. У 1941 році закінчив прискорений курс Чкаловського (Оренбурзького) військового училища зенітної артилерії.[1]. Командуючи взводом, зенітною батареєю, брав участь в обороні Москви. У 1943 році був призначений заступником командира дивізіону 784-го зенітного артилерійського полку Московського фронту ППО, потім командував дивізіоном 36-ї зенітної бригади Східного фронту ППО.

У 1945-1950 роках навчався в Артилерійській академії, після закінчення якої його направили в Дніпропетровське зенітне артилерійське училище на посаду командира дивізіону курсантів, де перебував до 1952 року. Потім два роки виконував таку ж посаду в Томському зенітному артилерійському училищі. У 1954-1956 роках – заступник командувача артилерією 18-го гвардійського стрілецького корпусу.

Довгі роки офіцерської служби О. Я. Ганжи були присвячені військово-педагогічній роботі. У 1956-1958 роках він був заступником начальника Томського зенітного артилерійського училища, в 1958-1970 роках – Полтавського зенітного артилерійського училища, а з 1970 по 1983 рік був начальником Смоленського вищого зенітного артилерійського командного училища.

У 1983 році звільнений зі Збройних Сил за віком. Жив у Смоленську.[1]

Помер 30 жовтня 2002 року. Похований на Братському кладовищі в Смоленську.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в І. М. Бєляєв. «Професія — Батьківщину захищати. Смоляни — вищі офіцери Збройних Сил СРСР, Російської Федерації. Енциклопедичний довідник», 2005.
  2. ↑ С. Е. Семенов. Ганжа Олександр Якович [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Смоленський військовий некрополь. Дата звернення: 24 листопада 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • І. М. Бєляєв. «Професія — Батьківщину захищати. Смоляни — вищі офіцери Збройних Сил СРСР, Російської Федерації. Енциклопедичний довідник», 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганжа_Олександр_Якович&oldid=36104296