Ганс-Дітріх Діссельгофф
| Ганс-Дітріх Діссельгофф | |
|---|---|
| Народився |
8 грудня 1899[1][1] Треббін, Тельтов-Флемінг, Бранденбург, Німеччина |
| Помер |
16 грудня 1975[1][1] (76 років) Берлін, НДР |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | антрополог, мистецтвознавець |
| Знання мов | німецька |
Ганс-Дітріх Діссельгоф (нім. Hans-Dietrich Disselhoff; 1899–1975) — німецький етнолог, американіст, історик культури та літературознавець. Він написав багато довідників про індіанську культуру Південної та Центральної Америки.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення середньої школи (1918) він недовго служив під час Першої світової війни мічманом Імперського флоту. Після війни він став активним націоналістом і взимку 1919 року перервав навчання у Фрайберзі, що приєднатися до бригади морської піхоти Левенфельд.[2]
У 1919—1923 роках Діссельгоф навчався в університетах Фрайберга, Фрайбурга, Мюнхена, Геттінгена та Берліна. Лише в 1929 році він зміг відновити навчання у Вюрцбурзі, де навчався під керівництвом професора Адальберта Гемеля.[2][3]
Під час економічної кризи він працював садівником, учителем німецької мови та кочегаром в Аргентині (1923—1925), Іспанії (1925—1927) та Мексиці (1927—1928), а також проводив польові дослідження культури Південної Америки та індіанців. У подальших польових дослідженнях він проводив час зі своїм близьким другом Пером Імерслундом у Мексиці, для якого він був репетитором. Діссельгоф був дуже важливою фігурою для розвитку Імерслунда, як політично, так і як письменника.
Отримавши докторський ступінь, він провів перші розкопки на північному заході Мексики (1930) і працював в Етнологічному музеї в Берліні (1931 волонтер, 1934 асистент, 1940 куратор). У 1937—1939 роках під час дослідницької поїздки на замовлення музею він відвідав Перу та Еквадор.[2][3]
У 1936 році одружився з Йоганною фон Фрейдорф. Під час Другої світової війни він служив офіцером у Крігсмаріне.
У 1948 році він став науковим співробітником Музею етнології в Мюнхені. Після другої поїздки до Перу (1953) він був призначений директором Берлінського музею етнології в 1954 році.[3] У 1955 році музей було знову відкрито в тимчасово підготовлених приміщеннях.
Ганс-Дітріх Діссельгофф помер лише через тиждень після свого 76-річчя.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Babelio — 2007.
- ↑ а б в Munzinger-Archiv
- ↑ а б в Gott muss Peruaner sein. Archäologische Abenteuer zwischen Stillem Ozean und Titicacasee. Verlag F. A. Brockhaus. 1956. с. 255.
- ↑ Hans-Jürgen Mende: Lexikon Berliner Begräbnisstätten. Pharus-Plan, Berlin 2018, ISBN 978-3-86514-206-1, S. 568.
Посилання[ред. | ред. код]
- Terje Emberland, Bernt Rougthvedt: Det ariske idol. Forfatteren, eventyreren og nazisten Per Imerslund. Aschehoug forlag, Oslo 2004, ISBN 82-03-22964-6 (norwegisch)