Ганс-Ебергардт Гандерт

Ганс-Ебергардт Гандерт
нім. Hans-Eberhardt Gandert
Народився	2 вересня 1892(1892-09-02) Зандберг, Рен-Грабфельд, Нижня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер	24 липня 1947(1947-07-24) (54 роки) Аугсбург, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Ганс-Ебергардт Гандерт (нім. Hans-Eberhardt Gandert; 2 вересня 1892, Зандберг — 24 липня 1947, Аугсбург) — німецький льотчик-ас Першої світової війни, генерал-майор люфтваффе.

Біографія

22 березня 1912 року почав службу в 8-у єгерському батальйоні. З 2 червня по 18 серпня 1914 року пройшов підготовку льотчика в льотній школі в Ноєндорфі. Був направлений в FEA Dobertz. 14 вересня 1914 році отримав призначення в FFA 31. Воював на російському фронті, був збитий вогнем із землі 10 жовтня. Повернувся в стрій через 3 дня. З 25 липня по 1 вересня літав у складі FA 20, але потім знову повернувся в FFA 31, де залишався до 26 жовтня 1915 року. 7 червня 1916 року був переведний в FA 54, потім в FA 24. 3 вересня, воюючи на Румунському фронті, почав літати на винищувачах, став командиром ланки винищувального відділення. Відразу після Різдва 1917 року був призначений командиром Jasta 51 у Франції. 1 березня 1918 прийняв командування над Jagdgruppe 6, залишаючись при цьому командиром Jasta 51. 29 вересня 1918 року його літак був збитий під Лангемарком, при цьому Гандерт був поранений і потрапив у полон. Всього за час бойових дій здобув 8 повітряних перемог. Після демобілізації армії продовжив службу в рейхсвері. В 1934 році перейшов у люфтваффе. Під час Другої світової війни був командиром кількох тренувальних шкіл. Вийшов у відставку 28 лютого 1945 року.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Література

• Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
• The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994

Посилання

• Нагороди.