Ганс-Йоахім Торке

Ганс-Йоахім Торке
Народився	8 червня 1938(1938-06-08) Бреслау, Пруссія
Помер	15 січня 2000(2000-01-15) (61 рік) Берлін, Німеччина
Діяльність	історик
Alma mater	Геттінгенський університет Колумбійський університет

Ганс-Йоахім Торке (08.06.1938 —15.01.2000) — німецький історик-славіст. Дійсний член Української вільної академії наук у США, член президії Міжнародної асоціації досліджень історії слов'янських країн. Народився в м. Бреслау (нині м. Вроцлав Нижньосилезького воєводства, Польща). Професор історії Східної Європи у Вільному університеті в Берліні (Німеччина).

З біографії

Навчався в Геттінгенському та Колумбійському університетах. Захистив магістерську дисертацію на тему: «Російське чиновництво у першій половині XIX ст.» під керівництвом професора В.Філіппа у Вільному університеті в Берліні (1965). Від 1976 очолював кафедру в Інституті Східної Європи Вільного університету в Берліні. Директор Інституту Східної Європи (1979—81). Викладав загальні та спеціальні курси з російської історії від найдавніших часів до сучасності. Підтримував активні зв'язки з російськими та українськими вченими, зокрема з Іваном-Павлом Химкою, Франком Сисиним та ін. Не раз відвідував Росію та Україну. Автор численних праць з модерної історії та історіографії Росії і України, зокрема студій із соціальної історії України ранньомодерної доби, термінології російської історії та російсько-українських відносин у 17 cт., у тому числі монографій «Небажаний альянс: Політичні взаємовідносини Московської держави та України у XVII cт.» (Едмонтон, 1992), «Історичний лексикон Радянського Союзу 1917/22—1991 рр.» (Мюнхен, 1993), «Народники та Олександр II: 1881 р.» (Кельн, 1996) та ін. За редакцією Т. видані: збірки праць «German-Ukrainian relations in historical perspective» (Edmonton—Toronto, 1994; разом з І.-П.Химкою), «Русские цари 1547—1917» (М., 1997) та низка ін. Історичні погляди Т. формувалися в руслі Берлінської школи історичної русистики. Т. запропонував власну візію щодо побутування чиновництва в Росії в контексті теорії модернізації. Вважав, що до реформ 1860-х рр. у Росії не було чиновництва в європейському розумінні, передусім як професійної спільноти. Від кінця 1980-х рр. Т. активно вивчав українську історію, яку розглядав як окрему й самостійну національну історію, зокрема переглянув витлумачення ряду знакових подій російської історії (Переяславський договір 1654, його наслідки та ін.).

Помер у Берліні.

Джерела та література

• Ясь О. В. Торке Ганс-Йоахім [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 128. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Торке Ганс-Йоахім // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.255-256