Ганс-Лефін фон Барбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс-Лефін фон Барбі
Народився 25 липня 1899(1899-07-25)
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 27 травня 1942(1942-05-27) (42 роки)
Дерна, Лівія
Поховання Берлін
Країна  Німецька імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Оберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»

Ганс-Лефін фон Барбі (нім. Hans-Levin von Barby; 25 липня 1899(18990725), Берлін, Німецька імперія — 27 травня 1942, лікарня Дерни, Лівія) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

25 серпня 1917 року вступив добровольцем в армію. Учасник Першої світової війни. 14 грудня 1918 року демобілізований. В 1919 року вступив у поліцію. В 1936 році став командиром 4-ї сотні 62-ї групи земельної поліції. 1 квітня 1936 року група була перетворена на 77-й піхотний полк, а сотня Барбі — на 4-ту роту, проте він залишився її командиром. 1 жовтня 1936 року рота Барбі була перейменована на 8-му роту 37-го піхотного полку. З 1 жовтня 1938 року — командир 1-го запасного батальйону свого полку.

З 26 серпня 1939 року — командир 3-го батальйону 474-го піхотного полку. 10 травня 1940 року, в перший день Французької кампанії, був поранений кулею в ногу. Після одужання 1 грудня 1940 року був призначений командиром 3-го батальйону 255-го піхотного полку. 11 червня 1941 року його батальйон був включений в 361-й посилений африканський полк. В листопаді 1941 року став командиром свого полку. 26 травня 1942 року, в перший день операції «Тезей», був важко поранений і наступного дня помер у шпиталі. Похований на військовому цвинтарі в Тобруці, створеному Німецькою комісією з військових поховань і відкритому 20 листопада 1955 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9.
  • KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1987.

Примітки[ред. | ред. код]