Ганс Боланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Боланд
нід. Hans Boland
Народився 18 січня 1951(1951-01-18) (73 роки)
Джакарта, Індонезія Індонезія
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Національність голландець
Діяльність філолог-славіст і перекладач
Галузь філологія[1], слов'янознавство[1] і перекладацтво[d][1]
Відомий завдяки відмова прийняти медаль від Путіна
Alma mater Амстердамський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов нідерландська[1] і російська[1]
Нагороди премія журналу «Filter»
премія RusPrix
Медаль Пушкіна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боланд.

Ганс Боланд (нід. Hans Boland; 18 січня 1951(19510118), Джакарта) — нідерландський філолог-славіст і перекладач.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Амстердамський університет (1972), стажувався в різні роки в СРСР, Іспанії, Англії. У 1983 у захистив докторську дисертацію, присвячену аналізу ритміки «Поеми без героя» Анни Ахматової. У 1992—1996 рр. викладав нідерландську мову та літературу в Санкт-Петербурзькому університеті.

У перекладі Боланда нідерландською мовою видано зібрання віршованих творів О. С. Пушкіна, у тому числі поеми «Мідний вершник», «Граф Нулін», «Руслан і Людмила», роман у віршах «Євгеній Онєгін», кілька віршованих томів; виступаючи з нагоди завершення Боландом цієї роботи, міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс підкреслив: «Це величезний подарунок для голландського читача. І це величезний подарунок для голландської мови»[2]. Крім того, у перекладах Боланда в Нідерландах вийшли книги віршів Михайла Лермонтова, Анни Ахматової, Миколи Гумільова, Євгена Рейна, Олексія Пуріна, а також роман Федора Достоєвського «Біси» (за переклад останнього Боланд в 2009 р. отримав щорічну премію нідерландського перекладацького журналу «Filter»[3]). У періодиці публікувалися його переклади з Івана Крилова (байка «Дем'янова юшка»), Осипа Мандельштама, Варлама Шаламова, Венедикта Єрофєєва, Володимира Набокова, Тимура Кібірова, Ігоря Губермана, Бориса Рижого, а також Шандора Петефі і Константіноса Кавафіса.

«Справою життя» Боланд назвав переведення повного зібрання творів Олександра Пушкіна.

Боланд також опублікував підручник нідерландської мови для російських студентів «Goed zo!» (Спільно з Іриною Михайловою, 1998, перевидання 2005). Викладає в Амстердамському вільному університеті. У 2010 році удостоєний премії «RusPrix», що присуджується за внесок в російсько-нідерландське співробітництво[4].

26 серпня 2014 року Боланд отримав почесне запрошення до Росії на церемонію вручення медалі Пушкіна президентом Росії Володимиром Путіним у Кремлі. Однак визнаний перекладач і славіст відмовився прийняти нагороду.[5] Про це він повідомив у своєму листі до Федора Вороніна, аташе з питань культури посольства Російської Федерації в Нідерландах[6]:

Вельмишановний пане Воронін,

З важким серцем відповідаю на Ваше великодушне, зворушливе та надзвичайне лестиве запрошення. На превеликий жаль, я не в змозі його прийняти.

Маю надію, Ви не будете дорікати мені невдячністю або непорядністю. Та я мушу бути чесним перед власним сумлінням, перед пам'яттю моїх батьків та перед Вами.

Як перекладачеві майже всієї спадщини Пушкіна, напоєному його духом, осяяному його думками, мені лишається тільки бути щирим і говорити без манівців; як палкий апостол — кращих слів не знайду — Анни Ахматової, до якої плекаю безмежну пошану, я мушу бути твердим, коли того потребує істина.

З превеликою вдячністю я мав би прийняти надану мені честь, якби не Ваш президент, вчинки та переконання якого я ненавиджу і зневажаю. Він є загрозою свободі та миру на нашій планеті. Дай бог, щоб його «ідеали» якнайшвидше спіткало цілковите знищення.

Будь-який зв'язок між ним та мною, між його ім'ям та ім'ям Пушкіна, є огидним і нестерпним.

Ще раз хочу наголосити, що ця відмова завдає мені великого болю, і я змушений так вчинити, незважаючи на повагу і вдячність, до якої Ви мене зобов'язуєте своєю прихильністю.

Щиро Ваш,

Ганс Боланд

Амстердам

28 серпня 2014 року

Публікації[ред. | ред. код]

Белетристика[ред. | ред. код]

  • Mijn Russische ziel. Athenaeum — Polak & Van Gennep, 2005.
  • De zachte held. Athenaeum — Polak & Van Gennep, Amsterdam, 2014.
  • Le monde à l'envers / Alles anders. Uitg. Pegasus, 2015.

Фахова література[ред. | ред. код]

  • «Poëzie en Getal. Een analyse van Axmatova's Poèma bez geroja». Proefschrift ter verkrijging van het doctoraat in de Letteren aan de Rijksuniversiteit te Groningen (1983).
  • «Gewoon op z'n Russisch». (Leergang Russisch.) Nederlandse bewerking Dr. Hans Boland. — Wolters-Noordhoff, Groningen 1993.
  • «Goed zo!» I (Leergang Nederlands voor Russischtaligen), met 5 c.d.'s. Hans Boland & Irina Michajlova. — Uitg. Symposium, Sint-Petersburg, 1998. Tweede druk bij uitg. Pegasus, Amsterdam, 2005.
  • «Russische zon.» (Over Poesjkin). — Bas Lubberhuizen Amsterdam 1999 (2e druk 2005).
  • «Sint-Petersburg onderhuids». Een stadsgids. — Athenaeum — Polak & Van Gennep, Amsterdam 2003 (2e druk 2005).
  • «Goed zo!» II (Leergang Nederlands voor Russischtaligen). Hans Boland & Irina Michajlova. — Pegasus, Amsterdam, 2004.
  • «Goed zo!» Prilozjenië. — Pegasus, Amsterdam, 2004.
  • «Zeer Russisch zeer». (Over Dostojevski's Duivels.) — Triade, 2008.

Переклади[ред. | ред. код]

  • Anna Achmatova. «In andermans handen». Gedichten. — Meulenhoff, Amsterdam 1981 (4e druk 1985).
  • Anna Achmatova. «Epos zonder held». Vertaald en ingeleid door Hans Boland. — Meulenhoff, Amsterdam 1983.
  • Nikolaj Goemiljov. «De giraffe. Keuze», vertaling en inleiding Hans Boland. — Meulenhoff, Amsterdam 1985.
  • Anna Achmatova. «Vlucht van de tijd». Gedichten en herinneringen. Samenstelling en vertaling Hans Boland. — Meulenhoff, Amsterdam 1989.
  • Alexandr Poesjkin. «De Bronzen Ruiter». (Met geluidsband.) — Papieren Tijger, Breda 1992.
  • Michail Lermontov. «De held van onze tijd». — Historische Uitgeverij Groningen, Groningen 1994 (In 2007 herverschenen bij Bright Lights / Maarten Muntinga, Amsterdam.)
  • Jevgeni Rijn. «Spiegelduister». (Met een voorwoord van Joseph Brodsky). — Papieren Tijger, Breda 1995.
  • Alexandr Poesjkin. «Graaf Nullin». — Novi Gorod, Sint-Petersburg 1996.
  • Alexandr Poesjkin. «Roeslan en Ljoedmila». (Met een voorwoord van Joeri Lotman.) — Papieren Tijger, Breda 1996.
  • Alexandr Poesjkin. «Drie vrolijke vertellingen». — Papieren Tijger, Breda 1997.
  • Anna Achmatova. «Maar mijn liefde voor jou maakte me machteloos». De mooiste liefdesgedichten. — Bert Bakker Amsterdam 1999.
  • Alexandr Poesjkin. «De novellen in verzen». — Papieren Tijger Breda 1999.
  • Alexej Poerin. «De goudvink». Gedichten. — Wagner & Van Santen, Sliedrecht, 2001.
  • Alexandr Poesjkin. «Vroege lyriek». — Papieren Tijger Breda 2002.
  • Alexandr Poesjkin. «Lyriek in ballingschap». — Papieren Tijger, Breda, 2005.
  • Anna Achmatova. «Data om nooit te vergeten». Samengesteld en vertaald door Hans Boland. — Meulenhoff, Amsterdam, 2006.
  • Alexandr Poesjkin. «Late lyriek». — Papieren Tijger, Breda, 2007.
  • «De Mozart van Poesjkin». Twee ‘Kleine tragediën’ van Alexandr Poesjkin. Ingeleid en vertaald door Hans Boland. — Papieren Tijger, Breda, 2007.
  • Anna Achmatova. «Sneeuwstorm, noodlot, lied». Vertaald, samengesteld en geannoteerd door Hans Boland. — Meulenhoff, Amsterdam, 2007.
  • F. M. Dostojevski. «Duivels». Vertaald, toegelicht en van een nawoord voorzien door Hans Boland. — Athenaeum — Polak & van Gennep, Amsterdam 2008.
  • Alexandr Poesjkin. «Jevgeni Onegin». — Papieren Tijger, Breda, 2010.
  • Alexandr Poesjkin. «Jevgeni Onegin» (Luisterboek met 3 cd's), voorgelezen door Hans Boland. — Rubinstein, Amsterdam, 2010.
  • Vsevolod Garsjin. «De beren en andere verhalen». — Athenaeum — Polak & Van Gennep, 2011.
  • Alexandr Poesjkin. «Drama en sprookjes». — Papieren Tijger, Breda, 2011.
  • Alexandr Poesjkin. «Jevgeni Onegin». Vertaling en nawoord van Hans Boland. — Athenaeum — Polak & Van Gennep, Amsterdam 2012.
  • Alexandr Poesjkin. «Literair proza». — Papieren Tijger, Breda, 2013.
  • Lev Tolstoi: «Wat is kunst?» — Athenaeum — Polak & Van Gennep, Amsterdam, 2013.
  • Alexandr Poesjkin. «Historisch en autobiografisch proza». — Papieren Tijger, Breda, 2014.

Українські переклади творів Боланда[ред. | ред. код]

  • Ганс Боланд. «Моя російська душа». — К.: Видавництво Жупанського. — 2015. — 144 с. Переклав Ярослав Довгополий.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  2. ↑ Presentatie van de Poesjkin-vertaling in Amsterdam op 11 januari 2013 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Уряду Нідерландів, 22.01.2013. (нід.)
  3. ↑ Filter Vertaalprijs 2009 voor Hans Boland [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Boekvertalers.nl, 25.03.2009. (нід.)
  4. ↑ RusPrix 2010 Laureates: Mr. H. Boland [Архівовано 14 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ "Новая Газета". Відомий нідерландський перекладач відмовився прийняти нагороду з рук Володимира Путіна. 06.09.2014 р. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  6. ↑ Повний текст листа Ганса Боланда до аташе з питань культури Ф. Вороніна, переклад А. Муравської. 07.09.2014 р.
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Нормативний контроль


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Боланд&oldid=36105097