Ганс Кольбе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Кольбе
нім. Hans Kolbe
Народився 11 травня 1882(1882-05-11)
Ерфурт, Німецька імперія
Помер 8 вересня 1957(1957-09-08) (75 років)
Кіль, ФРН
Діяльність військовослужбовець, державний службовець
Військове звання  Віце-адмірал-інженер запасу
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Командор Авіського ордена
Командор Авіського ордена
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»

Ганс Кольбе (нім. Hans Kolbe; 11 травня 1882, Ерфурт8 вересня 1957, Кіль) — німецький ландрат і військово-морський діяч, віце-адмірал.

Біографія[ред. | ред. код]

7 квітня 1900 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальних кораблях «Гнейзенау» і «Штейн», а також у військово-морському училищі. Служив на лінійному кораблі «Імператор Вільгельм II». 1 жовтня 1905 року переведений в міноносний флот. У 1909-11 роках служив в Китаї і на Далекому Сході. З 1912 року — командир міноносця. Учасник Першої світової війни, командир 2-ї (1 листопада 1914 — 13 березня 1917) і 3-ї (14 березня 1917 — 6 листопада 1918) півфлотилій.

Після закінчення війни залишений на флоті. З 23 серпня 1920 року — командир 3-ї флотилії, з 9 вересня 1921 року — 3-го батальйону берегової оборони. З 27 вересня 1924 року — начальник штабу торпедних інспекції. З 25 вересня 1926 року — командир крейсера «Берлін», з 28 березня 1929 року — корабельної кадрованої дивізії «Остзе». 20.9.1929 очолив штаб військово-морської станції «Остзеє». З 1.4.1931 начальник торпедної інспекції, одночасно в 1931-32 неодноразово виконував обов'язки інспектора навчальних закладів. 1.10.1932 призначений командувачем розвідувальними силами флоту. Прохолодно поставився до приходу нацистів до влади і 24.9.1934 був відсторонений від посади і звільнений у відставку.

В 1934 році вступив у НСДАП (квиток №2 063 199) і очолив Імперський союз німецької морської могутності. З 1935 року — керівник Німецького Червоного Хреста в Шлезвігу. З 1936 року — обласний керівник Імперського колоніального союзу. Також був членом наступних організацій: Націонал-соціалістична народна благодійність, Імперський союз ППО, Народний союз німців за кордоном, Нордичне товариство і Товариство німецьких мисливців.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Matthias Schartl: Eine Clique „Alter Kämpfer“. Aufstieg und Fall regionaler NSDAP-Eliten in Stadt und Landkreis Schleswig. In: Birte Claasen, Uwe Danker et al. (Hrsg.): Demokratische Geschichte. Jahrbuch für Schleswig Holstein Bd. 15. Malente 2003, ISBN 3-933862-34-5, S. 161–22