Гаркавенко Ігор Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаркавенко Ігор Олегович
Гаркавенко Игорь Олегович
Народився 24 лютого 1974(1974-02-24)
СРСР Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 19 березня 2022(2022-03-19) (48 років)
Київ, Україна
·Самогубство
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність активіст, правозахисник, доброволець
Відомий завдяки письменник, філософ, політв'язень

Ігор Олегович Гаркавенко (нар. 1974, Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — український політичний та громадський діяч, правозахисник[1], письменник, філософ, політв'язень, доброволець. Учасник «Податкового майдану» та Революції Гідності. Засновник та голова організації «Русско-украинский національный альянс» (РУНА).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Гаркавенко, Аркадій Поважний та Олег Голтвянський. Київ. 2009 р.

Народився у м. Харків. В 1996 р. був затриманий за підпал харківських офісів Ізраїльського інформаційного центру та організації «Просвіта». Засуджений на 9 років позбавлення волі. Відбуваючи покарання, відмовився від українського громадянства та подав заяву на вступ у російську Націонал-більшовицьку партію[2].

В березні 2006 р. після відбуття строку покарання вийшов на волю. Брав участь в організації «Імперського маршу» в м. Харків (2006)[3] та інших заходах. У 2008 році разом з Олегом Голтвянським створив та очолив «Русско-украинский національный альянс» (РУНА). Під час участі в акціях по боротьбі з незаконними забудовами зійшовся зі своїми ідейними опонентами — українськими націоналістами. Пояснюючи такий хід, він звертає увагу на те, що українські націоналісти — найбільш активна група, яка виступає проти свавілля влади[2]:

І ось так було завжди: під час будь-якого свавілля влади найактивніша та найгероїчніша група — українські націоналісти. І якщо ти порядна людина, а не працюєш на замовлення й гроші Кремля, то будь хоч за «Аль-Каїду»: твоїми друзями у боротьбі зі свавіллям диктатури та олігархату, тут, в Україні, будуть українські націоналісти.
Оригінальний текст (рос.)
И вот так было всегда: во время любого беспредела власти самая активная и героическая группа — украинские националисты. И если ты порядочный человек, а не работаешь на заказ и деньги Кремля, то будь ты хоть за «Аль-Каиду»: твоими друзьями в борьбе с беспределом диктатуры и олигархата, здесь, в Украине, будут украинские националисты.

У 2010 р. брав участь у протестах в Києві під час «Податкового майдану», у результаті чого був заарештований[4] і два з половиною місяці провів у Лук'янівському слідчому ізоляторі. Після звільнення, займався правозахисною діяльністю. Неодноразово долучався до незалежних журналістських розслідувань на тему привищення службових повноважень по відношенню до в'язнів кримінально-виконавчих установ закритого типу. У 2013 р. брав участь в акції протесту, що виникла в зв'язку з подіями у Врадіївці. Брав участь у Революції гідності. Був добровольцем у батальйонах «Азов» і ОУН[5].

Виступав як лектор на численних заходах українських націоналістів[6][7][8][9].

Погляди[ред. | ред. код]

Був прихильником та активним учасником Революції гідності. Неодноразово висловлював думку, що кожна революція, яка була переможною, обов'язково мала зовнішні цілі, була «революцією на експорт»[2][10]:

Жодна революція, яка не мала революційних цілей поза тієї держави, де спалахнула, не перемогла.
Оригінальний текст (рос.)
Ни одна революция, которая не имела революционных целей за пределами того государства, в котором вспыхнула, не победила.

Вважав, що євразійство, «слов'янська єдність» та навіть концепція «одного народу» не мають жодних розбіжностей із тим, щоб у протистоянні між Україною та Росією зайняти місце першої, оскільки саме український народ проявив себе як суб'єкт дії, який зміг повалити злочинну владу своєї країни шляхом революції[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. После фильма о Лукьяновском СИЗО у арестантов забрали телефоны, все перевернули в камерах, даже чай и сахар высыпали – правозащитник. Цензор.НЕТ (рос.). 13 квітня 2012.
  2. а б в г Бывший нацбол и имперец Гаркавенко воюет в "Азове" за украинский Донбасс: "Украинская революция - начало революции в России". Цензор.НЕТ (рос.). 24 листопада 2014.
  3. Имперский марш ЕСМ и НБФ в Харькове: Союзное государство – да! (рос.). 4 листопада 2006.
  4. В’язень податкового Майдану оголосить голодування (укр.). 28 лютого 2011.
  5. Чорногор, Ілона (12 січня 2015). Націонал-соціаліст Ігор Гаркавенко: Ціль Майдану лише одна — розродитися елітою (укр.). «Полтавщина».
  6. В Ужгороді говорили про «Консервативну революцію, як ідеологію молодості» (укр.). 25 вересня 2013.
  7. «Правий Жовтень» і Друга націоналістична революція Ігоря Гаркавенка (укр.). 30 березня 2014.
  8. Колишній політв’язень розповів про уроки Майдану в Ужгороді (укр.). 13 листопада 2015.
  9. Правий філософ-революціонер Ігор Гаркавенко прочитав лекцію (укр.). 02 червня 2019. Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  10. Игорь Гаркавенко: Революция, начатая в Киеве, продолжится в России (рос.). 18 жовтня 2014.