Гарі Вілсон (снукерист)
 | |
| Народився |
11 серпня 1985 (38 років) Уолсенд, Англія |
|---|---|
| Громадянство |
 Англія |
| Професійна кар'єра | 2004-2006, 2013- |
| Найвищий рейтинг | № 12 |
| Поточний рейтинг | 12 (на 20.02.24) |
| Призові гроші | GBP 1,133,753 (на 20.02.24) |
| Найвищий брейк | 147 (5 разів) |
| Кількість сенчурі | 236 |
| Перемоги на турнірах | |
| Усього перемог | 3 |
| Чемпіонати світу | Півфінал (2019 рік) |
| Інші рейтингові турніри | 3 |
Гарі (Гері) Вілсон (англ. Gary Wilson нар. 11 серпня 1985) — професійний снукерист з Англії.[1]
Із юності Гарі демонстрував гарні здібності до гри в снукер, виграв чемпіонат світу 2004 року серед гравців до 21 року. У тому самому році він став професіоналом, але у 2006 році він вилетів із Мейнтуру і відновив свій статус професіонала лише в 2013 році. Вілсон відомий як плідний брейкбілдер - за свою кар'єру (на 18 грудня 2023 року) зробив більше 200 сотенних серій, 4 з яких стали максимальними (147 очок). Виграв 2022 Scottish Open, а також був фіналістом на China Open 2015 та British Open 2021. Він також дійшов до півфіналу на Чемпіонаті світу 2019 року як учасник кваліфікації.[1]
Віхи кар'єри[ред. | ред. код]
2004 рік. Виграє титул чемпіона світу серед гравців до 21 року.[2]
2015 рік. Виходить у свій перший рейтинговий фінал на China Open у Пекіні. Перемагає Баррі Гокінса і Діна Джуньху, перш ніж програти 2-10 Марку Селбі.[3]
2017 рік. Робить другий офіційний максимальний брейк (147 очок) під час кваліфікації Чемпіонату світу. Дебютує в Крусіблі, де одразу поступається Ронні О’Саллівану.[4]
2019 рік. Виходить до півфіналу Чемпіонату світу, вигравши три відбіркові матчі. У основному раунді перемагає Луку Бреселя, Марка Селбі та Алі Картера, але потім програє Джадду Трампу з рахунком 11-17.[5]
2021 рік. Робить третій і четвертий офіційні брейки в 147 очок у своїй кар’єрі. Доходить до другого рейтингового фіналу в своїй кар’єрі на British Open, але програє Марку Вільямсу з рахунком 4-6.[6]
2022 рік. Виграє перший рейтинговий титул на Scotish Open. У фіналі переміг Джо О'Коннора з рахунком 9-2.[7]
2023 рік. Захищає свій титул на Scotish Open, у фіналі переміг Ноппона Саєнгкхама з рахунком 9-5.[8]
2024 рік. На турнірі Welsh Open робить свій 5-й максимальний брейк у півфіналі проти Джона Гіггінса та в підсумку виграє свій третій рейтинговий титул, обігравши в фіналі Мартіна О'Доннела 9-4.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Gary Wilson. World Snooker (амер.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ The Global Snooker Centre. web.archive.org. 7 грудня 2004. Архів оригіналу за 7 грудня 2004. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2015 China Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2017 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2019 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2021 British Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 Scottish Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2023 Scottish Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2024 Welsh Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 20 лютого 2024.