Гасай Петро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гасай Петро Володимирович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 14 лютого 1979(1979-02-14) (45 років)
с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Війни / битви Миротворча місія в Косово
Миротворча місія в Ліберії
Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро́ Володи́мирович Гаса́й (нар. 14 лютого 1979, с. Токи Підволочиського району (нині Тернопільського району)Тернопільської області, Україна) — український військовий журналіст, полковник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті «Львівська політехніка» (нині Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю «Військова журналістика» (2002).

2007—2008 р.р — у складі 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН виконував завдання з підтримання миру в Ліберії.

2009—2010 та 2013—2014 р.р. у складі українського національного контингенту сил КФОР виконував завдання з підтримання миру у Косово, Республіка Сербія.

У зоні боїв на сході України — помічник начальника пресцентру штабу АТО, щодня супроводжував представників засобів масової інформації на передову.

21 липня 2014-го перебував у складі штурмової групи, яка визволяла місто Дзержинськ (нині Торецьк). В ході вдало проведеної операції підрозділом штурмової групи був звільнений будинок міської держадміністрації, де у полоні перебували заручники із місцевого населення. Після того будинок було взято в облогу терористами, де військовослужбовці разом із заручниками, під обстрілом важкої броньованої техніки, перебували протягом тривалого часу. В умовах нештатної ситуації, пов’язаної з ризиком для життя, виявив високий професійний вишкіл та майстерність, водночас з виконанням наказу командира групи щодо оборони визначеної йому позиції, здійснював фото- та відеозйомку, матеріали якої в подальшому були використані як вітчизняними, так і міжнародними засобами масової інформації для об’єктивного висвітлення ролі Збройних Сил України в ході проведення АТО.

  • Facebook Twitter

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений відзнаками Міністерства оборони, Збройних Сил України, ДПСУ, УДО України, НАТО та ООН. 21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]