Гаттой
Гаттой (чеч. ГӀаттой [1], ГІаттай [2], ГІаттій[2]) — чеченський тайп [3], що належить до тукхуму шатой [3]. Історично розселений у Шатойському районі Чечні. Родове село Гатен Кале[4].
Історія[ред. | ред. код]
Під час російсько-кавказької війни було ухвалено рішення перервати вільне сполучення між Великою та Малою Чечнею; послабити загрозу для фортеці Грозної з боку Ханкальської ущелини, що служила місцем збору гірських загонів, що нападали на російські укріплення та станиці на Сунжі та Тереку. При спорудженні фортеці солдати витягли із землі величезний кам'яний хрест, який виявився власністю чеченського тайпу «гаттой» [3] .
Крім Гаттін-Кале представники тайпу гаттой проживають у селищі Деха-Їст (чеч. Дехьа-Йист). До виселення 1944 року вони мешкали у низці нині незаселених хуторів (Гуйлс та інших). На території Чеченської Республіки гаттинкалинці або гаттинці компактно проживають в місті Шалі, селі Хамбі-Ірзі Ачхой-Мартановського району та селі Лаха-Невре Надтеречного району[2].
Відомі представники[ред. | ред. код]
- Хасуха Магомадов[5] — останній абрек у СРСР, учасник антирадянського повстання на Північному Кавказі в 1940—1944 роках[4] .
- Шеріпов Асланбек Джемалдінович — командувач Чеченської Червоної армії; чеченський революціонер; член РКП(б)[6][7][8]
- Шеріпов Майрбек Джемалдинович — організатор антирадянського руху в Чечено-Інгушетії в 1941—1942 роках [9] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рубцова, 1999, с. 117.
- ↑ а б в ГІаьтти-Кхаьлл... ГІаьттай... Зелимхан Мусаев. 21 августа 2019 г. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2020-6-18.
- ↑ а б в Рубцова, 1999, с. 117.
- ↑ а б Последний абрек Хасуха. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Абрек Хасуха Магомадов. abrek.org. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Джаватова, Л. Р. Славный путь в революцию Асланбека Шерипова / Л. Р. Джаватова, Н. Н. Нурмагомедова
- ↑ Опыт характеристики личности и деятельности А. Шерипова в связи с народно-революционным движением в Чечне. Сухуми, 1990.
- ↑ Киреев Е. П. Бесстрашный борец за победу революции. В кн; Асланбек Шерипов. Статьи и речи. Грозный. 1972. C. 7-8
- ↑ Головлёв, 2007, с. 285.
Посилання[ред. | ред. код]
- checheninfo [Архівовано 27 січня 2022 у Wayback Machine.] ГІаьтті-Кхалл… ГІаьттай. .
Література[ред. | ред. код]
- З. В. Рубцова. [1] — Тула : Энциклопедия российских деревень, 1999, 1999. — 261 с. Архівовано з джерела 27 січня 2022
- Сулейманов А. С. [2] / Ред. Т. И. Бураева. — Грозный : ГУП "Книжное издательство", 2006. — 711 с. — 5000 прим. — ISBN 5-98896-002-2. Архівовано з джерела 26 березня 2022
- Головлёв А. А. Очерки о Чечне (природа, население, новейшая история) : моногр. / Рецензент С. А. Прокопенко. — Ульяновск : Вектор-С, 2007. — 296 с. — 100 екз. — ISBN 978-5-91308-014-1.