Гауссу Діавара
| Гауссу Діавара | |
|---|---|
| Народився | 1940 |
| Країна |
 Малі |
| Діяльність | поет, історик, письменник |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Знання мов | французька |
Гау́ссу Діава́ра́ (Gaoussou Diawara; *1940, Уелессебуґу, Французький Судан, тепер Малі) — малійський поет, письменник, історик, театральний критик.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився в 1940 році в Уелессебугу (Ouélessébougou) неподалік Бамако.
Середню освіту здобув на батьківщині, а потім поїхав до СРСР, де навчався в Інституті світової літератури та Державному інституті театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського в Москві.[1]
Повернувшись у Малі, став першим малійським професором драматургії в Національному інституті мистецтв. Згодом повернувся до Москви, щоб захистити дисертацію про малійський театр.[2]
Працював професором факультету літератури Університету Малі.
До розпаду СРСР був генеральним секретарем Товариства дружби «Малі — СРСР», активним діячем руху солідарності письменників країн Азії та Африки.[1]
Голова Спілки малійських письменників і місцевого осередку Міжнародного інституту театру.
Багато подорожує, пропагуючи теорію театру в різних інститутах Європи та США.[2]
Гауссу Діавара — кавалер Національного ордена «За заслуги» Франції та лицар Національного ордена «За заслуги» Малі, є лауреатом премії ЮНЕСКО за поезію та премії RFI Міжафриканського театрального конкурсую[3]
З творчості[ред. | ред. код]
Поезія Гауссу Діавари — експресивна й сповнена національних мотивів. Також автор гостросоціального роману «Світанок баранів» (L'Aube des béliers, 1972; відзначений премією prix RFI 1976)). Як історик відомий дослідженнями з середньовічної Малі, зокрема про звитяги Абубакара II, славних традицій мандінго, зокрема малінке, про Томбукту тощо. Також автор численних розвідок, як про національний, так і світовий театр.
- L'Heure du choix: Théâtre, Editions-Imprimèries du Mali, 1979, 70 p.
- Afrique, ma boussole, 1980.
- L’Aube des béliers, DAEC Coopération, 1972.
- Panorama critique du théâtre malien dans son évolution, Sankoré, 1981, 109 p.
- La Terre et le pain, 1981.
- Les Nouvelles maliennes, Editions-Imprimèries du Mali, 1982, 168 p.
- La Grande panique, 1983.
- La mémoire du cœur, ou, L'an 25 de la coopération soviéto-malienne, Editions-Imprimèries du Mali, 1985, 45 p.
- La terre et le pain: poèmes, Editions-Imprimèries du Mali, 1987, 63 p.
- Comment la tortue se venge de l’hyène, 1989.
- Abubakari II: théatre, Lansman, 1992, 37 p.
- Bonjour libertéб 1995.
- Théâtres et sociétés au Mali, Éditions Teriya, 1999, 252 p.
- Avec 2000 bateaux il partit ...: la Saga du Roi Mande Bori (Abubakari II), Oslo: Skyline, 2000, 217 p.
- Tombouctiennes: légendes, récits, histoire, poésie, Éditions Teriya, 2007, 90 p.
- Abubakari II: explorateur mandingue, Paris: L'Harmattan, 2010, 104 p.
- La renaissance du phénix: poème dramatique, Sahélienne, 2013, 32 p.
- Le grenier (Collection Mémoire. V. 2), La Sahélienne, 2016, 139 p.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б інформація про Гауссу Діавару в Библиографические справки // Поэты Западной Африки. М.: «Молодая гвардия», 1983, 255 с., илл. — С. 236 (рос.)
- ↑ а б в Гауссу Діавара на Вебсайт Міжнародного фестивалю книг і фільмів (фр.)
- ↑ Гауссу Діавара на www.babelio.com (фр.)
- ↑ Гауссу Діавара як автор на Google Книги
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- Гауссу Діавара на Вебсайт Міжнародного фестивалю книг і фільмів (фр.)
- інформація про Гауссу Діавару в Библиографические справки // Поэты Западной Африки. М.: «Молодая гвардия», 1983, 255 с., илл. — С. 236 (рос.)
- Гауссу Діавара на www.babelio.com (фр.)
- Гауссу Діавара як автор на Google Книги