Гвідобальдо да Монтефельтро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвідобальдо да Монтефельтро
Народився 17 січня 1472[1]
Губбіо, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
Помер 10 квітня 1508 (36 років)
Фоссомброне, Провінція Пезаро і Урбіно, Марке, Папська держава
·подагра
Поховання church of San Bernardinod
Діяльність кондотьєр
Титул герцог
Рід House of Montefeltrod
Батько Федеріго да Монтефельтро
Мати Battista Sforzad
Родичі Giovanni della Rovered, Фабріціо Колонна, Вітторія Колонна, Federico I Gonzaga, Marquess of Mantuad і Francesco Maria I della Rovered
Брати, сестри Francesco Maria I della Rovered, Джованна Фелічіта Фельтрія делла Ровереd, Аньєзе да Монтефельтроd і Elisabetta of Montefeltrod
У шлюбі з Elisabetta Gonzagad
Нагороди
орден Підв'язки

Гвідобальдо да Монтефельтро (італ. Guidobaldo da Montefeltro; 5 січня 1472 — 10 квітня 1508) — 3-й герцог Урбіно в 14821508 роках. Відомий також як Гвідобальдо I.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з італійського шляхетського роду з Карпеньї. Єдиний син герцога Федеріко да Монтефельтро і Батисти (доньки Алесандро Сфорца, сеньйора Пезаро). Народився 1472 року в Губбіо. Здобув освіту під орудою Антоніо Одазіо. 1482 року після раптової смерті успадкував Урбіно. Опинився під опікою родича Антоніо да Монтефельтро. У 1485—1486 роках підтримав папу римського Інокентія VIII, що в союзі з неаполітанськими аристократами Франческо Коппола і Антонелло Сансеверіно, виступив проти неаполітанського короля Фердинанда I Трастамара.

Для зміцнення свого становища одружився з сестрою Франческо II Гонзага, маркіза Мантуї. Гвідобальдо був імпотентом, у них не було дітей, але дружина відмовилася з ним розлучатися.

1494 року під час до Італії вторгнення французьких військ на чолі із Карлом VIII був одним з капітанів папи римського Олександра VI. Пізніше він був найнятий Венеціанською республікою. Здобувши репутацію талановитого капітана по всій Італії, він був викликаний флорентійцями проти Пізи, але йому не пощастило у цій війні через стратегічні здібності його супротивника Лучіо Мальвецці. У 1496 році У битві при Валерано він потрапив у полон до Баттіста Тосі

1502 року був змушений втекти з Урбіно, щоб уникнути армії Чезаре Борджіа, знайшовши притулок спочатку в Равенні, потім у Мантуї. Втім повернув володіння вже у 1503 році, коли папа римський помер. Він усиновив небожа Франческо Марію делла Ровере, сеньйора Сенігаллії з Урбіно. Потім допоміг новому папі римському Юлію II у відвоюванні Романьї, отримавши призначення капітан-генерала й гонфалоньєра Церкви.

Двір Урбіно був на той час одним із найвишуканіших і найелегантніших в Італії. Там зустрілося багато літераторів. Гвідобальдо помер 1508 року у Фоссомброне від подагри.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gino Franceschini, I Montefeltro, Milano, Dall'Oglio, 1970.
  • Rendina, Claudio (1985). I capitani di ventura. Rome: Newton Compton. pp. 393—394.
  • C. H. Clough, A. Conti, Guidobaldo da Montefeltro, duca di Urbino: fu mai gonfaloniere di Sancta Romana Ecclesia? in «Studi Montefeltrani», n. 27, San Leo 2006