Гевара (птах)
| Гевара | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) .jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Rhopornis ardesiacus (Wied-Neuwied, 1831) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Myiothera ardesiaca | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Гева́ра[2] (Rhopornis ardesiacus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Бразилії. Це єдиний представник монотипового роду Гевара (Rhopornis)[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19 см, вага 23-28 г. Гевара має сіре забарвлення, на крилах чорні і білі смужки. У самця горло чорне, очі яскраво-червоні, у самиці горло біле, тім'я коричнева, очі темно-червоні.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Ареал птаха фрагментований, обмежений кількома ділянками на південному сході Баїї і на північному сході Мінас-Жерайса. Гевари живуть в підліску відкритих сухих тропічних лісів, в заростях ліан і бромелієвих (ехмей і ананасів) на висоті 100-900 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Гевари харчуються камахами та іншими безхребетними, яких шукють в лісовій підстилці. Це територіальні птахи. Зазвичай площа території, яку займає пара птахів, становить 0.9-2 га. Інкубаційний період триває в листопаді-березні. Гніздо розміщується на землі, серед густих бромелієвих заростей. Воно має фрому неглибокої чаші діаметром близько 9 см. В кладці 2 яйця рожевуватого кольору, поцяткованих червоними плямками. Інкубаційний період триває 13 днів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою зникнення. Популяцію гевар оцінюють в 600-1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Rhopornis ardesiacus. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Thomas M. Brooks; John D. Pilgrim; Ana S. L. Rodrigues; Gustavo A. B. Da Fonseca (2005). Conservation status and geographic distribution of avian evolutionary history. У Andy Purvis; John L. Gittleman; Thomas Brooks (ред.). Phylogeny and Conservation. Conservation Biology. Т. 8. Cambridge University Press. с. 267—294. ISBN 978-0-521-82502-3. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |