Гелен Дорч-Лонґстріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелен Дорч-Лонґстріт
Народилася 20 квітня 1863(1863-04-20)[1]
Карнсвілл, Джорджія, США
Померла 3 травня 1962(1962-05-03)[1] (99 років)
Мілледжвіль, Джорджія, США
Країна  США
Діяльність бібліотекарка, редакторка, репортерка, захисниця довкілля, видавниця, активістка за права жінок
Alma mater Gainesville Seminary; Notre Dame of Maryland University
У шлюбі з
James Longstreet (одр. 1897)
Нагороди

CMNS: Гелен Дорч-Лонґстріт у Вікісховищі

Гелен Дорч-Лонґстріт (20 квітня 1863 — 3 травня 1962), відома як «Леді, що бореться» за зусилля зі збереження довкілля та громадянські права — американська активістка, феміністка, бібліотекарка, репортерка, редакторка, видавчиня та бізнес-менеджерка. Перша жінка, яка добилася державної посади в штаті Джорджія.[2] Відома роботою меморіалістки та поштарки.

Своїми енергійними публікаціями Дорч-Лонґстріт зробила цінну послугу першій кампанії губернатора Вільяма Єйтса Аткінсона. Її бурхлива боротьба за право жінок обіймати посаду Державного бібліотекаря стала першим успішним у штаті Джорджія рухом, спрямованим на руйнування забобонів щодо жінок, які займають високі політичні посади.[3]

Гелен Дорч-Лонґстріт була власницею і редакторкою двох тижневих видань, віцепрезиденткою Georgia Weekly Press Association, секретаркою Жіночого пресклуб та помічницею бібліотекаря штату Джорджія. Очолюючи рух за відкриття Університету Джорджії для жінок, Лонґстріт була прихильницею сучасної промислової освіти та цікавилася просуванням можливостей для жінок свого штату та країни.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Гелен Дорч із чоловіком

Народилася в Кернсвілі, штат Джорджія, 20 квітня 1863[a] року в родині зі старої Північної Кароліни, примітної в політичній і військовій історії. Батько Джеймс Дорч був юристом у північно-східній частині штату,[5] також редагував Карнесвільську трибуну. Батько керував освітою Гелен, роблячи акцент на юридичній і художній літературі, і вона виросла соратницею батька.[3]

Відвідувала семінарію Гейнсвілла (нині університет Бренау) протягом року. В 1885 році повернулась додому і почала видавати «Трибуну», батько залишився редактором. Повернулася до навчання у 1887–89 в Notre Dame of Maryland University.[6]

Гелен Дж. Дорч, 1891

8 вересня 1897 року 34-літня Гелен Дорч одружилася з 76-літнім Джеймсом Лонгстрітом[7]. Дітей не мала і овдовіла в 1904 році.

Діяльність[ред. | ред. код]

Гелен Дорч-Лонгстріт стала власницею Трибуни в 1888 році, у 17-літньому віці. Замінила обладнання на нове та вдосконалене, а тираж паперу збільшила до тисяч. Працювала друкаркою, редакторкою та менеджеркою бізнесу, вимагала підписати округ для передплатників, бо не змогла найняти жодного, хто б це зробив для неї. Починаючи роботу 17-річною, Лонгстріт боролася з бойкотами та противниками Альянсу та подолала південно-американські забобони щодо жінок, що принижували їх інтелект у діловому світі. Пропрацювавши два роки, вирушила до Балтімору, штат Мериленд, де навчалася два роки в школі Нотр-Дам. Відновила роботу над «Трибуною» у червні 1890 року.[5]

Гелен Дорч, 1892

У жовтні 1894 року Дорч-Лонґстріт, редакторка тогочасної «Milledgeville Chronicle», стала приватною секретаркою губернатора Аткінсона.[8]

Гелен Дорч-Лонґстріт була першою жінкою в Джорджії, яка працювала помічницею державного бібліотекаря в 1894 році.[9] Написала «Біт про Дорч», який став законом у 1896, що дозволив жінкам обіймати посаду державної бібліотекарки.

У 1905 році задокументувала розповідь свого чоловіка про Громадянську війну, опублікувавши книгу Лі та Лонґстріт під час Гайдена.[10] Близько 1911 року виступала проти плану Джорджія Павер побудувати серію гідроелектричних дамб по первісній течії річки Таллула, особливо занепокоєна можливим впливом на ущелину Таллула.[11] Її кампанія, попри невдачу, була одним із перших рухів за збереження природи в Джорджії.

Під час Другої світової Дорч-Лонґстріт була клепальницею Розі на заводі Bell Aircraft в Атланті. Вона сказала: «Я була на чолі свого класу в клепальній школі. Насправді я була єдиною у ньому».[12]

Гелен Дорч-Лонґстріт була політичною активісткою: стала членкинею Прогресивної партії та підтримала Теодора Рузвельта, коли він програв республіканську номінацію Вільяму Тафту в 1912 році. Була делегаткою конгресу Прогресивної партії в 1912 році. Провела кампанію для реєстрації губернатора штату Джорджія проти Германа Толмаджа в 1950 році.

Отримала ряд відзнак. У 1947 році стала першою жінкою, яка розмістила свій портрет у Капітолії штату. Коли в 1993 році нарешті був створений державний парк ущелини Таллула, це було зроблено на честь Гелен Дорч-Лонґстріт, а стежки в парку були названі «Системою стежок Гелен Дорч-Лонґстріт» у 1999 році.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Лі та Лонгстріт у відливі: Геттісбург у світлі офіційних записів, 1902 рік
  • Колекція Олени Дортч Лонгстріт, 1904—1941
  • Лонгстріт, Helen Dortch Papers, 1904—1963
  • Олена Дорч Лонгстріт, біля 1911—1913 років
  • На шляху Лі «Старий воєнний кінь», 1917 рік
  • Трагедія нового рабства, 1917 рік
  • Колекція фотографій Хелен Дорч Лонгстріт, [ca. 1920—1940].
  • Слід моторошників у Гейнсвіллі, штат Каліфорнія, Поштове відділення, 1922 р. (?)
  • Великий американець: генерал Джеймс Лонгстріт, 1953 рік
  • Лі та Лонгстріт у відливі, 1969

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Willard & Livermore state January 25, 1868 as date of birth.[5]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. Blade, Yonkers (12 грудня 1894). "Maids and Matrons" (вид. Public domain). Milwaukee, Wisconsin: Milwaukee Journal. Процитовано 30 серпня 2017.
  3. а б "Gen. Longstreet's Bride" (вид. Public domain). Raleigh, North Carolina: News and Observer. 10 вересня 1897. Процитовано 30 серпня 2017.
  4. Peterson, 1895, с. 1180.
  5. а б в Willard та Livermore, 1893, с. 255.
  6. Holmes, William F. (1985). "Ellen Dortch and the Farmers' Alliance". The Georgia Historical Quarterly. 69 (2): 149—172. JSTOR 40581352.
  7. "Once More in Office" (вид. Public domain). Atchison, Kansas: Chicago Tribune. Atchison Daily Globe. 16 листопада 1897. Процитовано 30 серпня 2017.
  8. "About People" (вид. Public domain). Denver, Colorado: Evening Post. 13 жовтня 1894. Процитовано 30 серпня 2017.
  9. Harrington, Hugh T. (2005). Civil War Milledgeville: Tales from the Confederate Capital of Georgia, p. 69. The History Press.
  10. Turkel, Stanley (2005). Heroes of the American Reconstruction, pp. 93-94. McFarland & Company, Inc.
  11. David, Donald Edward (2005). Where There Are Mountains: An Environmental History of the Southern Appalachians, pp. 185-86. The University of Georgia Press.
  12. Quoted in «Confederate General's Widow», p. 38, in Life, December 27, 1943.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]