Гелмінгам-холл
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (жовтень 2019) |
Гелмінгам-холл — аристократична садиба у Гелмінгамі, Саффолк, Англія. Він був заснований лордом Джоном Толлмашем у 1480 році й з того часу належить родині Толлмаш. Будинок побудований навколо двору у типовому для пізньосередньовічного / тюдорського стилю. Будинок занесений до І ступеня у списку національної спадщини Англії, а його паркові та офіційні сади, — також до І класу Реєстру історичних парків та садів.
Історія[ред. | ред. код]
Нинішній Гелмінгамський холл, ймовірно був побудований у 1510 році на місці більш раннього будинку під назвою Крік-холл. Зовнішній вигляд було змінено тричі: між 1745—1760 роками, у 1800 році Джоном Нешем та у 1840 році. Первинні фахверкові стіни були приховані цеглою та плиткою. Будинок оточений ровом шириною 18 метрів, через який перекинуто мости, що піднімаються щоночі з 1510 року.[1] Первинно вони піднімалися лебідками, та тепер замінені електродвигунами.[2]
Окрім будинку та саду, ще кілька будівель та споруд у маєтку занесені до II-го класу пам'яток:
- стіна саду на південний захід від садиби,
- 2 урни,
- чоловіча та жіноча статуї,
- сонячний годинник,
- обеліск,
- чайні кімнати,
- міст,
- ігрова комора,
- берегове зміцнення.
- брама на північний схід від холла,
- лівий й правий передні гостьові будиночки,
- вхідний прохід та опори між передніми будиночками.
Храм Святої Марії на краю парку має зв'язки з родиною Толлмаш з часів середньовіччя.
Сади[ред. | ред. код]
Будинок не є відкритим для громадськості на відміну від загальновідомого Гелмінгамського саду, що відкрито з травня по вересень. Гелмінгамський сад є напівформальним змішаним садом з обширними бордюрами, трояндами, вузловим садом, партером та фруктовим садом. Позаду саду є парк у 160 гектарів зі стадами оленів та ланів.
Леді (Олександра) Толлмаш є садовою дизайнеркою, що працює під ім'ям Кса Толлмаш. Вона керує садами в Гельмінгамі, а також працювала над Садом тисячоліття на Замковому пагорбі у Девоні, садом замку Данбіт у Шотландії та садом Клойстер у Вілтон-хауз.[3]
Скарби Гелмінгама[ред. | ред. код]
Толлмашам з Гелмінгама належить одна з двох єдиних англійських орфарних віол[4], що датована 1580 роком й має етикетку англійського виробника скрипок 16 сторіччя Джона Роуза. З чотирьох скрипок Джона Роуза, що збереглися, ця єдина що перебуває у приватних руках. Вважається, що вона було зроблена для королеви Єлизавети I, яка подарувала її під час одного з своїх візитів до Суффолка.[5]
«Рукопис лютні Толлмаш» було придбано з колекцій Гелмінгам-холла й продано на Сотбі у 1965 році Роберту Спенсеру.[6] Його було написано Генрі Семпсоном. Роберт Спенсер, теперішній власник рукопису, продовжує найменування рукопису «Толлмаш», незважаючи на зміну власника.[7]
У масовій культурі[ред. | ред. код]
У травні 2018 року Гелмінгам-холл був місцем проведення телевізійного шоу BBC One's Antiques Roadshow.[8]
Він також з'явився у документальному фільмі BBC Danny Dyer's Right Royal Family у 2019 році.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Helmingham Hall history. Helmingham. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Helmingham Hall Bridges. Engineering Timelines. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Background. Xa Tollemache. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Gill, Donald (July 1960) «The orpharion and bandora.» [Архівовано 16 січня 2022 у Wayback Machine.] The Galpin Society Journal. Vol. 13.
- ↑ Pringle, John (October 1973). The Founder of English Viol-Making. Early Music. 6: 501—511. JSTOR 3125739.
- ↑ The Lute Society: Journal. www.lutesoc.co.uk. Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Spencer, Robert (April 1975). Three English Lute Manuscripts. Early Music. 3: 119—124. JSTOR 3125950.
- ↑ Antiques Roadshow - Series 40: 10. Helmingham Hall 1. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Heritage, Stuart (22 січня 2019). A bit of ruff: how Danny Dyer went from tinpot wideboy to TV treasure. theguardian.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |