Генерал-поштмейстер (іноді генеральний поштмейстер, англ.Postmaster General) — у багатьох країнах керівник поштової служби, що відповідає за контроль над усіма іншими поштмейстерами. Практика призначення державного чиновника, відповідального за нагляд доставки поштових відправлень по всій країні, зародилася в Англії, де англ.Master of the Posts (поштмейстер) згадується в «Королівській книзі платежів» (англ.King's Book of Payments), при цьому поштмейстеру Тьюку в лютому 1512 року була призначена виплата 100 фунтів стерлінгів[1] Пізніше, в 1517 році, він був офіційно призначений на посаду керуючого королівською поштою (Governor of the King's Posts). Цей факт передує запровадженню посади генерал-поштмейстера Великої Британії Генріхом VIII.[2] У 1609 році вийшов указ про те, що листи можуть переводити і доставляти лише особи, уповноважені генерал-поштмейстером.[3]
Інші приклади включають:
Генерал-поштмейстер Канади, з 1867 року
Відомство генерал-поштмейстера (Postmaster-General's Department) (Австралія), з 1901 року
Генерал-поштмейстер Нової Зеландії, 1858—1989
Генеральний поштмейстер Шрі-Ланки, з 1815 року
Генерал-поштмейстер Ірландії, 1784—1831
Генерал-поштмейстер Шотландії, 1616—1707, потім як заступник генерал-поштмейстера по Шотландії, 1710—1831
Генеральний поштмейстер США, з 1775 року
Генерал-поштмейстер Гонконгу, з 1860 року
Генерал-поштмейстер армії Республіки Нікарагуа, з лютого 1856 року, полковник Алекс П. Джонс