Географічна рада Нової Зеландії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географічна рада Нової Зеландії
(NZGB)
Загальна інформація
Країна  Нова Зеландія
Дата створення 1946; 78 років тому (1946)
Керівництво діяльністю здійснює Рада підзвітна міністру інформації земельних угідь Нової Зеландії
Штаб-квартира Веллінгтон
Мапа

Географічна рада Нової Зеландії (маор. Ngā Pou Taunaha o Aotearoa / англ. New Zealand Geographic Board, NZGB) була заснована Законом про Географічну раду Нової Зеландії 1946 року, який з тих пір був замінений Законом про Географічну раду Нової Зеландії (Ngā Pou Taunaha o Aotearoa) 2008 року[1]. Хоча це незалежна установа, вона підзвітна міністру інформації земельних угідь.

Повноваження[ред. | ред. код]

Рада має повноваження щодо географічних і гідрографічних назв у Новій Зеландії та її територіальних водах[2]. Повноваження включають в себе найменування невеликих міських поселень, місцевостей, гір, озер, річок, водоспадів, гаваней і природних об'єктів, а також може включати дослідження місцевих назв маорі. Рада назвала багато географічних об'єктів у регіоні моря Росса в Антарктиді. Але рада не має повноважень змінювати назви вулиць (це відповідальність місцевого органу влади) або назву будь-якої країни[3].

Секретаріат NZGB є частиною Департаменту інформації про земельні угіддя Нової Зеландії (LINZ) і надає правлінню адміністративну та дослідницьку допомогу та консультації[4].

Географічна рада Нової Зеландії стала наступницею почесної Географічної консультативної ради, яка була створена в 1924 році[5] під керівництвом міністра землі[6]. Ця рада мала сім членів, включаючи Герберта Вільямса, Елсдона Беста та Йоганнеса Андерсена[7].

Відповідно до розділу 32 Закону 2008 року, офіційні назви об'єктів повинні використовуватися в усіх офіційних документах, що, включає як документи, створені державними установами, так і деякі документи, виготовлені недержавними організаціями, такі як наукові публікації та інформація для туристів. Розділ 33 Закону дозволяє забезпечити виконання цих вимоги, надавши Географічній раді Нової Зеландії право вимагати судової заборони у високому суді із суворими покараннями за невиконання, але станом на 2018 рік це повноваження не використовувалося, замість цього Рада віддає перевагу безпосередній роботі з порушниками, щоб виправити недотримання вимог[8].

У деяких випадках ці повноваження виявилися неефективними, наприклад, із закордонними службами з відкритим кодом, такими як Google Maps[8].

Склад[ред. | ред. код]

Відповідно до Закону про Географічну раду Нової Зеландії (Ngā Pou Taunaha o Aotearoa) від 2008 року, Рада складається з голови Генерального геодезиста Нової Зеландії (призначеного LINZ), національного гідрографа (призначеного LINZ) та восьми інших членів, призначених міністром інформації земельних угідь. Міністерські призначення включають двох осіб, рекомендованих міністром розвитку маорі і представників ради Нгаї Таху, Новозеландського географічного товариства, Федеративних гірських клубів Нової Зеландії та асоціації Місцевого самоврядування Нової Зеландії[1].

Станом на листопад 2020, є десять членів правління:[4]

  1. Ансельм Гаанен (генеральний геодезист, голова)
  2. Шон Барнетт (висунутий Федеративними гірськими клубами)
  3. Дженні Вернон (представлена міністром інформації земельних угідь)
  4. Гарі Шейн Те Рукі (призначений міністром розвитку маорі)
  5. Робін Кернс (висунутий Новозеландським географічним товариством)
  6. Шанель Кларк (призначена міністром розвитку маорі)
  7. Адам Ґренланд (Національний гідрограф ЛІНЦ)
  8. Професор Мерата Кавгару (призначена міністром інформації земельних угідь)
  9. Боніта Бігем (висунута асоціацією місцевого самоврядування Нової Зеландії)
  10. Полетт Таматі-Елліфф (номінована радою Нгаї Таху)

Значиміі дії[ред. | ред. код]

2013 формалізація назв островів[ред. | ред. код]

Географічна рада виявила у 2009 році, що назви Північного та Південного островів ніколи не були формалізовані, а імена та альтернативні назви були формалізовані у 2013 році. Це встановило назви як: «Північний острів» або на маорі «Те Іка-а-Мауї» та «Південний острів» або «Те Вайпоунаму»[9]. Для кожного острова можна використовувати його назву англійською мовою чи на маорі, або обидві назви разом[9].

2016 перейменування пам'яток[ред. | ред. код]

У 2015 році представник громадськості Нової Зеландії написав листа у Географічну раду Нової Зеландії, скаржачись на три топоніми в Кентербері на Південному острові, у яких використовується слово «нігер»: Нігер Гілл, Нігергед і Нігер Стрім[10][11]. Було організовано громадське обговорення, на яке надійшло від 223 до 61 відповідей на користь зміни назви[12]. Після консультацій з племенем Нгаї Таху, яке проживає в цьому районі, було запропоновано замінити назви пагорбів на Канука-Гіллз і Тавгай-Гілл. Ці нові назви стосувалися дерев канука і тавгай[10]. Щодо назви струмка, то тут вирішити питання було дещо складнішим; спочатку пропонувалося перейменувати його на «потік Стілгед» (Стілгед-Стрім), але зрештою віддали перевагу одній з назв маорі для Carex secta (кубистої трави, що росте в цьому районі)[a] — потік Пукіо[14]. Пропонована зміна назви була прийнята міністром інформації земельних угідь Нової Зеландії Луїзою Апстон, яка заявила: «Ці назви відображали час, коли ставлення до цього слова було помітно іншим, ніж зараз. А зараз це слово, очевидно, образливе для більшості людей сьогодні, тому я рада прийняти це рішення»[15]. Зміну назви було офіційно опубліковано 15 грудня 2016 року після публікації в офіційному виданні«New Zealand Gazette»[16].

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. Carex secta — це вид осоки, ендемік Нової Зеландії. Серед інших назв, має назву маорі — макура, ранні європейські поселенці дали йому ім’я нігергед[13], але воно вийшло з ужитку через явно расистське забарвлення. Росте в заболочених місцях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б New Zealand Geographic Board (Ngā Pou Taunaha o Aotearoa) Act 2008: Reprint as at 1 July 2014. New Zealand Legislation. 1 липня 2014. Процитовано 26 серпня 2015.
  2. About the New Zealand Geographic Board. Toitū Te Whenua Land Information New Zealand. Процитовано 8 червня 2021.
  3. Lorna Thornber (17 вересня 2020). Is it time to restore all of New Zealand's Māori place names?. Stuff. Процитовано 14 листопада 2021. While the board has received at least one enquiry about the country’s name almost every year for the past decade, it does not have the power to change it: That would require an act of Parliament.
  4. а б NZGB members. Toitū Te Whenua Land Information New Zealand. 5 листопада 2020. Процитовано 8 червня 2021.
  5. Geographic Board: Legislative authority. Otago Daily Times. 19 липня 1946. Процитовано 10 жовтня 2020.
  6. Maori place names: Spelling and nomenclature. Auckland Star. 2 червня 1925. Процитовано 10 жовтня 2020.
  7. Foundation Members of the N.Z. Geographic Advisory Board, founded in 1924. The names are (sitting): Mr. W. T. Neill, late Surveyor-General of N.Z. and representative for N.Z. of the Royal Geographical Society, London; The Venerable Archdeacon Herbert Williams (Gisborne); and Mr. Elsdon Best, F.N.Z.I., ethnologist; (Standing): Mr. Louis E. Ward, clerk-draughtsman. Lands and Survey Department (Hon. Sec.); Sir Frederick Chapman (Knight Bachelor); Mr. Johannes C. Andersen, F.N.Z.I. (Alexander Turnbull Library); and Mr. Maurice Crompton-Smith (Secretary to the Surveyors' Board). nzetc.victoria.ac.nz. Процитовано 10 жовтня 2020.
  8. а б The Information Bulletin of the United Nations Group of Experts on Geographical Names (PDF). UNSTATS. United Nations Statistics Division, Department of Economic and Social Affairs. Процитовано 10 листопада 2021.
  9. а б Williamson, Maurice (10 жовтня 2013). Names of NZ's two main islands formalised (Пресреліз). New Zealand Government. Процитовано 1 травня 2017.
  10. а б Proposals to alter place names from 'Nigger Hill' to 'Kānuka Hills' (with an altered extent) and 'Niggerhead' to 'Tawhai Hill' (PDF). LINZ. Процитовано 4 жовтня 2017.
  11. New Zealand could replace 'racist' place names. BBC News. Процитовано 4 жовтня 2017.
  12. Objection to changing offensive names. The New Zealand Herald. 21 квітня 2016. Процитовано 4 жовтня 2017.
  13. Healy, A. J.; Edgar, E. 1980: Flora of New Zealand. Vol. III. Adventive Cyperaceous, Petalous and Spathaceous Monocotyledons. Wellington, Government Printer [1]
  14. New Zealand Drops Racially Offensive 'Nigger' Place Names. New Delhi: NDTV. 8 грудня 2016. Процитовано 4 жовтня 2017.
  15. 'Nigger' place names will be no more. Māori Television. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
  16. Notice of Final Determinations of the Minister for Land Information on Official Geographic Names (PDF). New Zealand Gazette. 15 грудня 2016. Процитовано 4 жовтня 2017.