Георгій Риґа
| Георгій Риґа | |
|---|---|
| Народився |
27 липня 1932[1][2][3] Атабаска, Альберта, Канада |
| Помер |
18 листопада 1987[1][2][3] (55 років) Саммерленд, Оканаган-Сімілкамін, Британська Колумбія, Канада |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Діяльність | драматург, прозаїк-романіст, поет |
| Знання мов | англійська[1][4] |
| IMDb | ID 3601693 |
Джордж Риґа (27 липня 1932 — 18 листопада 1987) — канадський драматург, актор і прозаїк. Серед інших тем у його творах досліджувався досвід корінних народів Канади. Найвідоміший його твір — «Екстаз Рити Джо».
Перші роки[ред. | ред. код]
Риґа народився в Діп-Крік поблизу Атабаски, Альберта, в родині бідних українських іммігрантів. Не маючи можливості продовжувати навчання після шостого класу, він працював на різних роботах, у тому числі копірайтером на радіо. Риґа продовжив навчання, відвідуючи заочне навчання та отримав стипендію в Школі образотворчих мистецтв Банфа. У 1955 році він подорожував до Європи, де взяв участь у Всесвітній асамблеї миру в Гельсінкі та працював на BBC. Наступного року він повернувся до Канади.[5]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Живучи в Едмонтоні, Джордж опублікував свою першу книгу «Пісня моїх рук» (1956), збірку віршів.
Перша п'єса Риґа «Індіянець» була показана на телебаченні в 1961 році. У 1967 році він отримав національну популярність із «Екстазом Ріти Джо». Цей твір, який багато хто вважає найважливішою англомовною п'єсою канадського драматурга, є історією молодої місцевої жінки, яка прибуває до міста та виявляє, що їй немає місця ні з рідними людьми, ні з білими. Її виконували у Ванкувері, в Національному центрі мистецтв в Оттаві та в штаті Вашингтон. У 1971 році твір було виконано як балет Королівським вінніпезьким балетом.[5]
Серед інших п'єс Риги:
- Полонені безликого барабанщика — 1971
- Схід сонця на Сарі — 1972
- Портрет Анжеліки — 1973 рік
- Орачі Льодовика — 1977р
- У тіні грифа — 1985
- Парацельс — 1986 рік
- Саммерленд — 1992 рік
Джордж зробив значний внесок у популярну музику, написавши тексти для серії пісень, створених учасниками гурту The Collectors із Ванкувера для саундтреку до його п'єси 1969 року «Трава і суниця». Early Morning, реліз синглу з альбому Grass & Wild Strawberries, що вийшов у результаті, став незначним місцевим хітом, а вражаючий альбомний трек Seventeenth Summer був перезаписаний гуртом після того, як він зазнав змін у складі та змінив назву на Chilliwack. Особливий трек, створений під сильним впливом музичних форм перших націй, став фірмовою мелодією в живих шоу Chilliwack протягом багатьох наступних років.
Смерть[ред. | ред. код]
Джордж помер у Саммерленді, Британська Колумбія, у 1987 році. Його дім перетворили на George Ryga Centre, центр мистецтва та культури, який проіснував до 2012 року, коли закрився через фінансові проблеми. Зараз він у приватних руках.[6]
Визнання[ред. | ред. код]
У 1995 році була опублікована біографія Джеймса Гоффмана «Екстаз опору».
З 2004 року премія імені Джорджа Риґи за соціальну свідомість у літературі вручається письменнику Британської Колумбії, який опублікував книгу на важливі соціальні теми.[7] у 2021 році лавреатом цієї премії став Джефф Майнетт.
У жовтні 2015 року в нещодавно відкритій бібліотеці Summerland Library було встановлено настінну дошку на честь Георгія Риґи. У 2016 році в Саммерленді було розпочато натхненний Джорджем Риґою Ризький фестиваль мистецтв, що триває до 2021 року.[8] У 2020 році в музеї Summerland створено архів Джорджа Риґи.[9]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Пісня моїх рук. 1956 рік
- Голодні гори. 1963 рік
- Балада про каменеруба. 1966 рік
- Екстаз Рити Джо. 1970 рік
- Екстаз Рити Джо та інші п'єси. 1971 рік
- Схід сонця на Сарі. 1973 рік
- Нічний стіл. 1976 рік
- Орач Льодовика. 1977 рік
- Сім годин до заходу сонця. 1977 рік
- За багряним ранком 1979 рік
- Дві п'єси: «Парацельс» і «Закутий Прометей». 1982 рік
- Портрет Анжеліки і лист до мого сина. 1984 рік
- У тіні грифа. 1985 рік
- Athabasca Ryga. 1990 рік
- Саммерленд. 1992 рік
- Джордж Риґа: Інші п'єси. 2004 (під редакцією Джеймса Хоффмана)
- Джордж Риґа: Романи прерій. 2004 (під редакцією Джеймса Хоффмана)
Джерела[ред. | ред. код]
- Subhash Chander: Canadian nationalism and George Ryga, a postcolonial perspective. Critique of Canadian nationalism in the plays of George Ryga. Lambert Academic Publishing LAP, Saarbrücken 2011
- Weronika Suchacka: «Za Hranetsiu» — «Beyond the Border». Constructions of Identities in Ukrainian‐Canadian Literature. (SALC Studies in Anglophone Literatures and Cultures) Wißner, Augsburg 2019 (about A Letter to My Son p 219—223)
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2009 — Голодні пагорби
- 2018 — Просто людина Великої ведмедиці: фільм про Джорджа Риґу, сценарист і режисер Джина Пейзант Reel Mensch Studios, Едмонтон, Альберта, Канада.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Twigg, Alan. Ryga, George. ABC BookWorld (англ.). Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ BC’s George Ryga Centre to close, as playwright’s historic former home goes up for sale | Vancouver Sun (англ.).
- ↑ George Ryga Award Overview « BC Book Awards. Архів оригіналу за 8 березня 2016.
- ↑ Summerland Ryga Arts Festival. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Summerland archive established for George Ryga – Summerland Review.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Bauch, Marc A. (2012), Canadian self-perception and self-representation in English-Canadian drama after 1967, Köln, Germany: Wiku Verlag, ISBN 9783865534071
Посилання[ред. | ред. код]
- George Ryga & Associates
- Джордж Рига, запис у Канадській енциклопедії
- Ryga, предмет в Університеті Атабаски, Англо-канадські письменники, Джозеф Дж. Півато
- Архів Риги в університеті Калгарі
- Ризьке фестивальне товариство
|
