Георг Брандт (генерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Брандт
нім. Georg Brandt
Народився 24 серпня 1876(1876-08-24)
Woltersdorfd, Бідеріц, Єріхов, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер 21 квітня 1945(1945-04-21) (68 років)
Берлін
Діяльність воєначальник
Військове звання  Генерал кавалерії
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Китайська медаль
Китайська медаль
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Юліус Георг Брандт (нім. Julius Georg Brandt; 24 серпня 1876, Вольтерсдорф21 квітня 1945, Берлін) — німецький офіцер, генерал кавалерії вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

Син власника лицарської мизи Вольтерсдорф Юліуса Брандта. 24 вересня 1894 року вступив в Прусську армію. В 1904 році служив у складі окупаційної бригади в Китаї. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 лютого по 1 грудня 1929 року — командир 1-ї кавалерійської дивізії. В січні 1931 року вийшов у відставку.

26 серпня 1939 року переданий в розпорядження вермахту і призначений командиром 3-го командування прикордонної охорони (з 18 жовтня 1939 року — 33-тє командування особливого призначення). Учасник Польської, Французької і Норвезької кампаній. 30 квітня 1942 року звільнений у відставку. Наклав на себе руки під час битви за Берлін.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Herrmann A. L. Degener: Degeners Wer ist’s?. X. Ausgabe, Berlin 1935, S. 182.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934, S. 71