Геральдична ввічливість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб союзів створювався за геральдичної ввічливсоті

Термін геральдична ввічливість позначає модифікацію герба, зроблену для естетичних цілей, рівноваги або гармонії.

Кілька прикладів[ред. | ред. код]

Герб Альянсу[ред. | ред. код]

Геральдична ввічливість було звичним явищем для герба заміжньої жінки, коли вона використовувала об'єднаний герб свого чоловіка справа і свого батька зліва, або вживає клейноди чоловіка і батька.

Коли на гербі чоловіка фігурував лев або чотиринога істота (які зазвичай спрямовані праворуч), вони виходили відвернутими від сімейних фігур дами. Із ввічливості було вирішено розвертати[1] цих левів чи чотириногих істот, щоб змусити їх виглядати або рухатися до фігур дами - насправді тоді весь герб розвертали.

Таким прикладом може бути і орел[2] який повертає голову ліворуч до центра щита.[3]

Так само було звично повертати клейнод чоловіка, щоб не повертати його спиною до клейноду дружини. Це правило все ще застосовується в країнах, де на щиті іноді є 2, 3, 5, 7 влейнодів. Потім праворуч обходять стороною ввічливості, приймаючи позицію обличчя в обличчя з лівими шоломами.

Герб герцогів Гелдерландських та Жульєрських[ред. | ред. код]

Ми можемо зустріти цей випадок у гербі з кількома полями, що представляють провінції або королівства великого володаря: якщо трапляється, що два леви таким чином стоять поруч, трапляється, що ми обертаємо правого із ввічливості для провінції або королівства, представленого лівим левом. Однак він рідше зустрічається у четвертиного герба, ніж у розділеного.

Герб Ельзас-Лотарингії та Ельзасу[ред. | ред. код]

Ельзас-Лотарингія[ред. | ред. код]

Герб Рейхсландії Ельсас-Лотрингії

Офіційно прийнятий в 1891 році герб Імперської землі Ельзас-Лотарингія. Герб, увінчаний княжою короною, на грудях німецького імператорського орла, увінчаного імператорською короною. Вони поєднують в собі герби Верхнього та Нижнього Ельзасу, обернені геральдичною ввічливістю щодо Лотарингії. Ці герби фактично були скасовані, коли ця територія була повернута Франції у 1919 році.

Ельзас[ред. | ред. код]

Інший приклад - герб Ельзасу. На старому гербі Ельзасу потрібно було поєднати два інших герби, кожен з перев'язом. Поставити їх поруч без інверсії було б непривабливо. Звідси розворот герба Нижнього Ельзасу. Окрім естетичної проблеми, яка, майже напевно, виникла при погляді на герби Нижнього і Верхнього Ельзасу, ми можемо вважати, що в поєднаному щиті, що містить смугу в кожному з напівполів, у правому полі відбувається поворот ліворуч і що, як ввічливість, дозволяє фігурі "дивитися" на лівий прев'яз.

Це не єдина свобода, яку може отримати художник у питаннях геральдичної ввічливості. Дійсно, певна свобода щодо зміни розміру певних негеральдичний фігур або щита дозволяється художнику в естетичних цілях. Приклади:

Монморансі та їхні аеріони[ред. | ред. код]

Монморенсі та їхні аеріони, які протягом століть зросли від чотирьох до шістнадцяти. Їх потрібно було розмістити в чвертях, а частини 3 та 4 - зменшити в розмірі, щоб мати можливість бути представленими в повному обсязі.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Пов’язані статті[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Внутрішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. Les animaux des blasons regardent normalement à dextre ; c'est-à-dire qu'ils affrontent du regard leur adversaire. Orienté vers sénestre on dit qu'ils sont "contournés".
  2. L'aigle est une figure héraldique naturelle féminine.
  3. Ce blason n'est donné qu'à titre d'illustration pour l'article, l'aigle étant peut-être déjà contournée avant le parti.