Геральдичний орган визначається як офіс або установа, створена правлячим монархом або урядом для роботи з геральдикою у відповідній країні. Сюди не входять приватні товариства чи підприємства, які розробляють та/або реєструють герби. Протягом століть багато країн створили геральдичний орган, і деякі з них процвітають і сьогодні.
Комісія займається лише муніципальною геральдикою та вексилологією. До її складу входять п’ять членів, які призначаються міністром строком на чотири роки: юрист, геральдист, архівіст, історик та художник. Відповідно до ст.10. Закон про одиниці місцевого самоврядування, усі муніципальні герби мають бути виготовлені та описані відповідно до геральдичних правил. Міністерство видасть гербовий знак (хорв.grbovnica) муніципалітету у вигляді буклету, що складається з 8 сторінок. Герб виготовлений у трьох примірниках, один з яких отримано: підрозділ місцевого самоврядування, Хорватський державний архів та Міністерство державного управління.
Підкомітет займається лише муніципальною геральдикою та вексилологією. Надання гербів, затверджені комітетом, підписує Голова Палати депутатів. Чехія не має геральдичних повноважень щодо особистої геральдики.
Національний інститут блакитної стрічки (король Вітторіо Емануїл III дозволив інституту надавати геральдичні герби своїм членам з 1927 року; інститут був визнаний Італійською Республікою в 1966 році)[8]
Урочистий кабінет Голови Ради Міністрів (з 1947 р.)[9]
Герб, наданий Istituto Національний інститут блакитної стрічки одному з його членів, італійському адміралу Ернесто Бурдзальї. Інститут є одним з головних геральдичних авторитетів в Італії.
Офіс Головного геральда Мальти (2019 – дотепер), агентство Спадщини Мальти — займається особистою, корпоративною та муніципальною геральдикою.
(Примітка: хоча офіс було створено у 2019 році, необхідне законодавство було прийнято лише у 2021 році, а положення, які вводять його в дію, оприлюднено у 2022 році. Усі гранти та реєстрації, здійснені між 2019 та 2022 роками, були опубліковані у квітні 2022 року, щоб зробити їх офіційними.)
Вища рада шляхетства (1815– ) – надає особисті герби (лише шляхтичам), а також офіційні, військові та муніципальні герби. Також надає поради щодо гербів членів королівської родини.
Консультативна рада з геральдики та символології Арагона - для Арагона.
Геральдичний коледж — це офіс, який регулює геральдику в Англії, Вельзі та Північній Ірландії. Він був заснований в 1484 році королем Річардом III і є приватним корпоративним органом, якому британський монарх делегує геральдичний повноваження. Товариство баскських досліджень - для країни Басків.
Державне геральдичне бюро (1953– ), очолюване Державним герольдом і входить до складу Королівського архіву. зареєстровано в Шведському патентному та реєстраційному відомстві. Досліджується лише офіційна геральдика (королівська та громадянська). Герби бюргерів і простих людей контролюється менш суворо і може бути визнана за допомогою публікації в щорічному скандинавському гербовнику.Лорд Ліонський гербовий король є посадовою особою, відповідальною за регулювання геральдики в Шотландії, видачу нових грантів на герб та виконання обов’язків судді Суду лорда Ліона, найстарішого геральдичного суду в світі, який все ще працює щодня.
Геральдичний коледж (1484-), очолюваний Головним гербовим королем, під загальною юрисдикцією графа-маршала – досліджує особисту, муніципальну та корпоративну геральдику, а також записує родовід і генеалогію.
Північна Ірландія
До 1943 року Північна Ірландія входила під управління Ольстерського офісу; відтоді він підпав під юрисдикцію геральдичного коледжу Геральдичного короля Норроя та Ольстера, який також охоплює графства Англії та Вельзу на північ від річки Трент.
Шотландія
Суд лорда Ліона на чолі з лордом Ліоном (бл. 1399?- ) – надає особисті, муніципальні та корпоративні герби; у Шотландії заборонено вживати герб, якщо він не був наданий або зафіксований лордом Ліона.
Кенійський геральдичний коледж (1968– ), очолюваний реєстратором і входить до складу Генеральної прокуратури – надає та реєструє особисті, муніципальні та корпоративні герби. Він був заснований Законом про геральдичний коледж 1968 року.
Управління внутрішніх справ (1935–1959) – серед іншого реєструвало герби асоціацій та установ, як «бейджі».
Провінційні адміністрації (1949–1963) – серед іншого реєстрували герби муніципалітетів у своїх провінціях.
Департамент освіти, мистецтв і наук (1959–1963) – серед іншого зареєстрував герби асоціацій та установ як «бейджі».
Геральдичне бюро (1963–1963), очолюване національнийм герольдом (колишнім Державним герольдом), яке входить до складу Національної служби архівів і записів – реєструє особисті, офіційні, військові, муніципальні та корпоративні герби. Разом з Геральдичною радою воно входить до складу Національної служби архівів і документів (раніше називалася Державною архівною службою), яка зараз підпорядкована міністру мистецтв і культури.
Закон про геральдику 1962 року, який керує Бюро геральдики, не був змінений, щоб замінити «Державного герольда» на «Національного герольда».[14] Повідомлення в урядовому віснику Південної Африки досі використовують «State Herald».
Реєстратор імен, уніформи, бейджів та геральдичних зображень (1971– ), що входить до складу Патентного відомства – реєструє офіційні, муніципальні, корпоративні та особисті герби.
Геральдичне товариство Африки (2016–2016), утворюючи сховище історичної та сучасної геральдики в субмонархії Буньоро-Кітара, на всьому африканському континенті, а також за кордоном.
Філіппінський геральдичний комітет (1940–1972) — державний герб, печатки та інші державні символи
Національна історична комісія Філіппін (1972–) – взяла на себе обов’язки Філіппінського геральдичного комітету після Акту про реорганізацію 1972 року. Остаточне погодження робіт вимагає Офіс Президента
Герольд Кароліни був англійським герольдом, відповідальним за геральдику в Кароліні на початку та середині XVIII-го століття колоніальних часів.
Інститут геральдикиармії США є організацією, відповідальною за надання геральдичних послуг президенту Сполучених Штатів і всім федеральним державним установам.
