Герасимович Сильвестр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герасимович Сильвестр
Народився 1881
Помер
Казахська РСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
Заклад Центросоюз

Сильвестр Герасимович (нар. 1881(1881) — 1940 або пізніше, Казахська РСР) — український галицький кооперативний і політичний діяч, підприємець. Голова політичної колегії Фронту національної єдності, співзасновник і директор Центросоюзу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1881 році.

Політична колегія (провід) ФНЄ, Львів, 1938 р.. Стоять в центрі (зліва направо: Дмитро Паліїв, Сильвестр Герасимович та отець Михайло Блозовський. Зправа за Блозовським – Микола Шлемкевич – ідеолог ФНЄ

Протягом певного часу працював у філії товариства «Сільський господар» у Лешневі, яку в 1904 році заснував о. Микола Герасимович[1]. У Томину неділю 1920 року обраний до складу старши́ни Ставропігійського інституту[2].

Став співзасновником Центросоюзу, директор цієї кооперативної організації до 1929 року.

Наприкінці 1933 року з УНДО вийшла група діячів, опозиційно налаштованих до його проводу, та утворила у Львові партію — Фронт Національної Єдності (ФНЄ, стояв на націоналістичній платформі, відкидав терористичну діяльність), головою якої став Сильвестр Герасимович, секретарем — Дмитро Паліїв[3].

Автор книги «Підручник до ведення книг в кооперативних господарсько-торговельних і поживчих спілках, зі взорами».

Вивезений більшовиками до Казахстану в 1940 році, де й помер[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія села Лешнів [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
  2. Річні загальні збори Ставропіґійського Інституту // Громадська думка. — 1920. — 21 квітня.
  3. Павлишин О. Євген Петрушевич (1863—1940). Ілюстрований біографічний нарис [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] / Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка; Програма дослідження модерної історії та суспільства України імені Петра Яцика. — Львів : Манускрипт-Львів, 2013. — іл. — С. 369.
  4. Тарасенко І. Невідомі листи Михайла Гаврилка до Андрія Жука (1910—1912) // Український археографічний щорічник. — Київ, 2018. — Вип. 21/22. — Т. 24/25. — С. 786.

Джерела[ред. | ред. код]