Герберт Бах

Герберт Бах
нім. Jacob Herbert Bach
Народився	4 лютого 1891(1891-02-04) Weilerd, Боппард, Рейн-Гунсрюк, Рейнланд-Пфальц
Помер	8 травня 1945(1945-05-08) (54 роки) Берлін
Військове звання	Бригадефюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»

Якоб Герберт Бах (нім. Jacob Herbert Bach; 4 лютого 1891, Боппард — 8 травня 1945, Берлін) — німецький юрист, почесний бригадефюрер СС.

Біографія

Учасник Першої світової війни. В 1918 році склав юридичний іспит. З 1922 року — судовий асесор, з 1930 року — радник окружного суду Берліна-Вайссензе. Член НСДАП (партійний квиток №629 762), СС (посвідчення №34 949) і товариства Лебенсборн. Бах був добровільним юридичним радником 3-го абшніту СС «Шпрее», потім — Генріха Гіммлера. З 1 серпня 1933 року — директор окружного суду Берліна-Мітте, з 26 жовтня 1933 року — Вищого адміністративного суду. З червня 1934 року — президент сенату, з лютого 1935 року — віце-президент Вищого адміністративного суду Пруссії. З травня 1941 року — віце-президент Імперського адміністративного суду: оскільки Бах виносив вироки, які суперечили партійній лінії, він не був призначений президентом суду. Наклав на себе руки.

Звання

• Унтерштурмфюрер СС (3 вересня 1933)
• Оберштурмфюрер СС (30 січня 1934)
• Гауптштурмфюрер СС (1 травня 1934)
• Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1934)
• Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1935)
• Штандартенфюрер СС (15 вересня 1935)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1937)
• Лейтенант резерву (1 вересня 1939)
• Почесний бригадефюрер СС (30 січня 1941).

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Йольський свічник
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу (1943)
  • 1-го класу (1944)

Література

• Detlef Merten: Geschichte der Verwaltungsgerichtsbarkeit in Preußen, in: Karl-Peter Sommermann; Bert Schaffarzik (Hrsg.): Handbuch der Geschichte der Verwaltungsgerichtsbarkeit in Deutschland und Europa, Berlin: Springer, 2019, S. 177–301, S. 292 f. ISBN 978-3-642-41235-6