Гербурт (герб)
Гербурт | |
---|---|
Деталі | |
Ранні версії | 1353 (печатка), 1571 (запис) |
Гербурт (пол. Herbolth, Herbolt, Herbort, Herbortowa, Herbot, Herbott, Herbulów, Fulsztyn, Miecze, Pawęza, Pawęża) — шляхетський герб, що має німецьке походження. Потрапив до Польщі через Моравію.
Опис герба[ред. | ред. код]
Опис згідно з класичними правилами блазонування: У червоному полі зелене (золоте) яблуко[1], що простромлене трьома мечами: вертикальний ввістрям догори і два в перев'яз вістрям донизу. Клейнод: три страусових пера.
Найбільш ранні згадки[ред. | ред. код]
Вперше зустрічається на печатках від 1353 року, у записі від 1571 року. Появився в королівстві Польському із Вестфалії (Нижня Саксонія) через Моравію в першій половині XIV століття.
Роди[ред. | ред. код]
Арламовські, Величанські, Вісмиловичі, Віснаржевські, Вороничі, Гайбовичі, Гевели, Гевелли, Гейбовичі, Гелмани, Герберські, Гербортовські, Гербурти, Ґерберські, Добромильскі, Зинії, Катини, Кобилинські, Козєки, Козіки, Козелли, Козли, Левґовди, Мєржевські, Мілатовскіси, Модзелевські, Модзеловські, Новицькі, Носиські, Ночі, Одновські, Повезовські, Павлеґи, Понирки, Римгайли, Римгаловичі, Фалштини, Фулштейни, Фулштини, Фулштинські, Челмовські.
Відомі власники герба[ред. | ред. код]
- Воронич Ян Павло — польський поет, письменник, діяч Католицької церкви. Єпископ краківський, архієпископ варшавський, примас Королівства Польського.
- Гербурт Валентій — перемишльський єпископ РКЦ.
- Гербурт Миколай — воєвода подільський(1586—1588), воєвода руський (1588—1593).
- Гербурт Одновський Миколай — каштелян перемишльський (1538), воєвода: сандомирський (1553), краківський (1554[1]/1555), староста львівський, красноставський (1550), сандецький.
- Гербурт Петро — староста сандецький (1506), львівський підкоморій, староста і державець бєцький (1511).
- Гербурт Станіслав — львівський каштелян, староста Самбора, брат єпископа Валентія Гербурта.
- Гербурт Фридерик — галицький підкоморій, львівський хорунжий.
- Гербурт Ян — польський шляхтич, історик, гуманіст, письменник, дипломат, правник, урядник Королівства Польського.
- Гербурт (Дідилівський) Ян — барський староста (з 1552), кам'янецький підкоморій (1540).
- Гербурт Ян Щасний — польський шляхтич, історик, гуманіст, письменник, дипломат, правник, урядник Королівства Польського.
- Модзалевський Вадим Львович — український історик, археограф, архівіст і генеалог, автор численних наукових праць.
Наявність у територіальної геральдики[ред. | ред. код]
-
XVI століття, Фельштин
-
XVI століття, Фельштин
-
XVII століття, Добромиль
-
XXI століття, Фулштейн (Чехія)
-
XXI століття, Добромиль
-
XXI століття, Скелівка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Alfred Znamierowski: Herbarz rodowy. Warszawa: Świat Książki, 2004. ISBN 83-7391-166-9.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Słownik genealogiczny — leksykon [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Herby szlacheckie [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] Herb Herburt i herbowni. (pl)