Гервасієв Андрій Микитович

Гервасієв Андрій Микитович
Народився	28 жовтня (10 листопада) 1906 Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	1997 Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Діяльність	мемуарист
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	Радянська гвардія і генерал-лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди

Андрій Микитович Гервасієв (нар. 28 жовтня 1906(19061028), село Мартоноша Херсонської губернії, тепер Новомиргородського району Кіровоградської області — 1997, місто Мінськ, Білорусь) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (8.08.1955). Депутат Дрогобицької обласної ради.

Біографія

Народився у бідній селянській родині. Молдаванин. Закінчив початкову школу, з дванадцяти років наймитував.

У жовтні 1928 року призваний у Червону армію і направлений у 2-й Кавказький стрілецький полк 1-ї Кавказької стрілецької дивізії Кавказької Червонопрапорної армії. Після закінчення полкової школи у вересні 1929 року був переведений для подальшого навчання в Закавказьку піхотну школу імені 26 Бакинських комісарів у місті Тифлісі.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У березні 1932 року закінчив піхотну школу і був призначений у 239-й стрілецький полк 80-ї стрілецької дивізії в місті Слов'янську, де проходив службу командиром взводу і роти.

З травня 1934 року по травень 1938 року — слухач Військово-політичної академії РСЧА імені Леніна в Ленінграді. Після випуску призначений військовим комісаром 188-го гірськострілецького полку 63-ї гірськострілецької дивізії. У лютому 1939 року переведений у Закавказький військовий округ військовим комісаром 76-ї гірськострілецької дивізії імені Ворошилова. У серпні 1941 року з дивізією брав участь у поході в Іран.

Під час Німецько-радянській війні у вересні 1941 року дивізія була передислокована з Ірану в Донбас у розпорядження командувача військ Харківського військового округу, а звідти перекинута в район Перекопа. 9 грудня 1941 року 76-а гірськострілецька дивізія була перейменована у 76-ту стрілецьку дивізію 38-ї армії Південно-західного фронту.

У травні 1942 року полкового комісара Гервасієва було усунено з посади воєнкома дивізії. 6 червня 1942 року Гервасієв був призначений т. в. о. військового комісара 242-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Південно-західного фронту, яка з 23 липня 1942 року увійшла в підпорядкування 9-ї армії і воювала на Південному і Північно-Кавказькому фронтах.

З серпня 1942 року — у розпорядженні Політичного управління Закавказького фронту. У листопаді 1942 року переведений на командну посаду і в грудні 1942 року призначений командиром 1179-го стрілецького полку 347-ї стрілецької дивізії 44-ї армії Північної групи військ Закавказького фронту, потім — Північно-Кавказького та Південного фронтів.

З червня 1943 року — слухач Вищої військової академії імені Ворошилова. Після закінчення її прискореного курсу в червні 1944 року направлений у розпорядження Військової ради 1-го Білоруського фронту і з 14 липня 1944 року — командир 76-ї стрілецької Єльнинської Червонопрапорної дивізії 47-ї армії 1-го Білоруського фронту.

З червня 1945 року — командир 175-ї стрілецької дивізії в Групі радянських окупаційних військ в Німеччині, а після її розформування в червні 1945 року був переведений в Москву і з серпня 1945 року командував 1-м гвардійським стрілецьким полком 2-ї гвардійської стрілецької дивізії.

З грудня 1946 року до лютого 1949 року — слухач Вищої військової академії імені Ворошилова.

У лютому 1949 — вересні 1950 р. — начальник штабу 3-го гірськострілецького корпусу 38-ї армії Прикарпатського військового округу. У вересні 1950 — серпні 1952 р. — командир 128-ї гвардійської гірськострілецької дивізії 38-ї армії Прикарпатського військового округу.

У серпні 1952 — листопаді 1956 р. — командувач 73-го (з квітня 1955 року — 21-го) стрілецького корпусу 13-ї армії Прикарпатського військового округу.

У листопаді 1956 — вересні 1958 р. — 1-й заступник командувача 15-ї армії Далекосхідного військового округу в місті Південно-Сахалінську.

У вересні 1958 — листопаді 1961 р. — 1-й заступник командувача 14-ї армії Одеського військового округу.

З листопада 1961 року — у відставці. Проживав у Молдавській РСР, обирався головою Ради Ветеранів Молдавської РСР.

Після 1989 року переїхав до Білорусі, проживав у Мінську. Похований на Східному кладовищі Мінська.

Звання

• Полковий комісар
• Генерал-майор (11.07.1945)
• Генерал-лейтенант (8.08.1955)

Нагороди

• Два ордени Леніна (29.05.1945, 3.11.1953)
• Два ордени Червоного Прапора (19.02.1943, 20.06.1949)
• Орден Суворова II ступеня (6.04.1945)
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (1985)
• Орден Червоної Зірки (3.11.1944)
• Медалі

Джерела

• Гервасиев Андрей Никитич