Герман Бауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Бауер
нім. Hermann Bauer
Народився 22 липня 1875(1875-07-22)[1][2]
Кенігсберг, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 11 лютого 1958(1958-02-11)[1] (82 роки)
Ессен, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність військовий історик, підводник, письменник-документаліст, мистецтвознавець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Адмірал запасу
Діти Макс-Герман Бауер[3]
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Герман Бауер (нім. Hermann Bauer; 22 липня 1875, Кенігсберг — 11 лютого 1958, Ессен) — німецький військово-морський діяч, адмірал запасу (30 листопада 1928).

Біографія[ред. | ред. код]

9 квітня 1892 року вступив у кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, до 4 червня 1917 року — командувач підводними човнами. З 24 липня 1917 року — командир великого лінкора «Вестфалія», з 5 серпня 1918 року — «Імператор», незадовго до кінця війни одночасно командував великими лінкорами «Ольденбург» і «Нассау». Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. 30 листопада 1928 року вийшов у відставку. 25 липня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне, проте не отримав призначення.

На похороні Бауера виголосив промову Карл Деніц.[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Als Führer der U-Boote im Weltkrieg. Koehler & Amelang Verlag, Leipzig 1942.
  • Reichsleitung und U-Bootseinsatz 1914 bis 1918. Klosterhaus Verlag, Lippoldsberg 1956.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #123495350 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 281. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  4. Karl Dönitz - DER SPIEGEL 9/1958. www.spiegel.de. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 11 серпня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.): Deutschlands Generale und Admirale. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Teil 1: Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945. Band 1: A–G (Ackermann bis Gygas). Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-2480-8.
  • Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine, Hrsg.: Marinekabinett, Ernst Siegfried Mittler und Sohn, Berlin 1918, S. 14

Посилання[ред. | ред. код]