Гермес (ракетний комплекс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Гермес», «Гермес-А», «Гермес-К»
Тип «повітря — поверхня» та «поверхня — поверхня»
Походження Росія Росія
Історія виробництва
Виробник Конструкторське бюро приладобудування[1]
Характеристики
Вага 130 кг
Довжина 3500 мм
Діаметр перший ступінь = 210 мм,
другий ступінь = 130 мм
Боєголовка Осколково-фугасна

Двигун Твердопаливний ракетний двигун
Операційна
дальність
максимальна відстань 100 км[2]
Швидкість 1300 м/с
Система
наведення
виведення за командами з радіо каналом, кінцевий відрізок за напів-активною terminal path: semi-active laser homing
Пускова
платформа
Гвинтокрили та літаки, БПЛА, верстати, човни, та машини

Гермес (ракетний комплекс) у Вікісховищі

Гермес — російський перспективний комплекс керованої ракетної зброї, розроблений в тульському конструкторському бюро приладобудування. Випробування авіаційного варіанту були завершені в 2003 році[3], вперше широкому загалу комплекс був продемонстрований 22 лютого 2009 року[4].

Призначений для ураження поодиноких і групових цілей (у тому числі танків, інженерних і фортифікаційних споруд, надводних цілей і літальних апаратів з низькою швидкістю) одиночним або залповим вогнем на відстанях до 100 км[5].

Комплекс пристосований під різні варіанти базування («Гермес» — наземні ПУ, «Гермес-А» — авіаційний і «Гермес-К» — корабельний варіант, розробляється стаціонарний наземний варіант) і являє собою уніфіковане рішення високоточної реактивної артилерії для всіх родів військ.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ракета[ред. | ред. код]

Ракета комплексу «Гермес». МАКС-2009

Ракета комплексу «Гермес» являє собою двохступеневу бікаліброву надзвукову керовану ракету. Індекс ГРАУ ракети досі остаточно не відомий. Ракета зовні нагадує ракету 57Е6-Е комплексу ППО Панцир-С1. Калібр прискорювача залежить від дальності польоту і може становити або 170, або 210 мм[3].

На маршовій ділянці траєкторії ракета розвиває швидкість до 1000 м/с[6], а в середньому по траєкторії швидкість становить близько 500 м/с[3].

Управління польотом ракети здійснюється повітряними рулями. Система наведення ракети — комбінована. На етапі виходу в район цілі воно здійснюється за допомогою інерційного або радіокомандного наведення, а на кінцевій ділянці — самонаведенням[6]. На ракеті можуть розміщуватися різні головки самонаведення[3], в тому числі лазерні[3].

Враження цілі відбувається осколково-фугасною бойовою частиною вагою 28 кг[6]. За заявою виробника, точність попадання і потужність боєголовки забезпечують безповоротне знищення малорозмірних цілей однієї ракетою, а великорозмірних — кількома, шляхом послідовного ураження життєво важливих елементів цілі[6].

Модифікації[ред. | ред. код]

Гермес[ред. | ред. код]

«Гермес» — наземна модифікація комплексу, що розміщується на серійних колісних шасі високої прохідності[5](зокрема, КАМАЗ 43114). Завдяки використанню спеціалізованої багатофункціональної РЛС виявлення цілей і супроводу ракет, має найбільшу серед всіх модифікацій дальність ураження цілей в 100 км[5] (при цьому використовується ракетний прискорювач більшого калібру[3]).

Величезна для подібних систем дальність наближає можливості «Гермеса» до оперативно-тактичних ракетних комплексів при значно меншій вартості. Комплекс має високий потенціал при контрбатарейній стрільбі.

Склад[ред. | ред. код]

До складу рухомого комплексу входять, щонайменше[5]:

  • Бойова машина (ПУ) з 24 готовими до пуску ракетами в ТПК
  • Машина управління з МРЛС виявлення і супроводу на висувній щоглі
  • Командно-штабна машина з апаратурою зв'язку та навігації

Підвищення можливостей комплексу можливе при включенні до його складу[5]:

  • Транспортно-заряджаючих машин
  • Комплексів повітряної розвідки з БПЛА

Обслуговування комплексу проводиться[5]:

  • Машиною технічного обслуговування

Гермес-А[ред. | ред. код]

«Гермес-А» — авіаційна модифікація комплексу, оптимізована для розміщення на широкому колі літальних апаратів — від ударних літаків і вертольотів, до транспортної авіації[6]. Дальність застосування авіаційної модифікації складає 15-20 км вдень і вночі[6].

Комплекс «Гермес-А» суттєво збільшує можливості ударної авіації по ураженню всіх типів наземних і надводних, а також низько швидкісних повітряних цілей. Так само, завдяки надзвуковій швидкості ракети і великій дальності застосування, знижується небезпека для носія з боку ППО противника[6]. Комплекс має високий ступінь автоматизації і дозволяє вести залповий вогонь по різних цілях[6].

Склад[ред. | ред. код]

На носії розміщені:

  • До 16 ракет в ТПК
  • До 2-х пускових установок
  • Апаратура управління

Так само до складу комплексу входять, але не розміщуються на носії засоби технічного обслуговування.

Носії[ред. | ред. код]

Достовірно поки не відомий повний список можливих носіїв комплексу. На сайті виробника як приклад наводяться вертоліт Ка-52 і штурмовик Су-39[6]. Відомо, що в 2003 році були успішно завершені випробування комплексу на вертольоті Ка-52[3].

Гермес-К[ред. | ред. код]

«Гермес-К» являє собою корабельну модифікацію комплексу, призначену для розміщення на кораблях малої та середньої водотоннажності[7]. Залежно від поставлених завдань, на кораблях можуть бути встановлені ракети як звичайної, так і підвищеної дальності.

Склад[ред. | ред. код]

До складу комплексу «Гермес-К» входять[7]:

  • керовані ракети «Гермес» в ТПК
  • рухлива ПУ:
    • спеціалізована
    • АК-630, допрацьована для розміщення ракет.
  • апаратура управління комплексом;
  • засоби зв'язку і передачі даних;
  • засоби технічного обслуговування.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Джерело даних: Протитанковий ракетний комплекс «Гермес». Інформаційна система «ракетна техніка»[3]

Основні характеристики комплексу[ред. | ред. код]

  • Максимальна дальність стрільби:
    • Варіант підвищеної дальності: 100 км
    • Варіант звичайної дальності: 20 км
  • Швидкість польоту:
    • Максимальна: 1000 м/с
    • Середня: 500 м/с
  • Температура застосування: від −50 °C до +50 °C

Ракета[ред. | ред. код]

  • Масо-габаритні характеристики:
    • Ракети:
      • Довжина: <3,5 м
      • Діаметр ракетного прискорювача: 0,21 м або 0,17 м (в залежності від дальності)
      • Діаметр другого ступеня: 0,13 м
      • Вага: 90 кг
    • ТПК:
      • Довжина: 3,5 м
      • Діаметр: >0,21 м або >0,17 м (в залежності від дальності)
      • Вага:
        • Повна вага ТПК з ракетою: 130 кг або 110 кг (залежно від дальності)
        • Вага ракети в ТПК: 127 кг або 107 кг (залежно від дальності)
  • Бойова частина:
    • Тип: осколково-фугасна
    • Вага:
      • Бойової частини: 28 кг
      • Вибухової речовини: 18 кг
    • Бронепробивність : 1000 мм

Управління та наведення комплексу[ред. | ред. код]

  • Допустимі типи управління: Комбінований, з самонаведенням
  • Супровід цілі: автоматичний

Пускова установка[ред. | ред. код]

  • Допустимі типи: наземна, корабельна і повітряна
  • Носії: різні типи колісних шасі, транспортної та бойової авіації, бойових кораблів і катерів
  • Число ракет на ПУ: до 24

Історія застосування[ред. | ред. код]

В серпні 2014 року в мережі інтернет стали з'являтись фото-матеріали з місць боїв, що вказували на ймовірне застосування ракет комплексу «Гермес» або «Панцир» проти важкої бронетехніки Збройних Сил України[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hermes [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.].
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 6 жовтня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. а б в г д е ж и Противотанковый ракетный комплекс «Гермес» (рос.). Информационная система «ракетная техника». Архів оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 21 жовтня 2009.
  4. Комплекс «Гермес-А» впервые представят на выставке в Абу-Даби — ФС ВТС (рос.). РИА Новости. 00:40 22/02/2009. Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 16 жовтня 2009.
  5. а б в г д е Комплекс управляемого вооружения «ГЕРМЕС». Описание комплекса наземного базирования на сайте компании-разработчика (рос.). ГУП «Конструкторское бюро приборостроения». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  6. а б в г д е ж и к Комплекс управляемого вооружения «ГЕРМЕС–А». Описание комплекса авиационного базирования на сайте компании-разработчика (рос.). ГУП «Конструкторское бюро приборостроения». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  7. а б Комплекс управляемого вооружения «ГЕРМЕС-К». Описание комплекса корабельного базирования на сайте компании-разработчика (рос.). ГУП «Конструкторское бюро приборостроения». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  8. «Панцир» і «Гермес» випробують на Україні. Військова панорама. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]