Геровкін Валерій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геровкін Валерій Євгенович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 21 липня 1999(1999-07-21)
Краматорськ
Смерть 1 грудня 2021(2021-12-01) (22 роки)
Новотроїцьке
Псевдо «Гера»
Військова служба
Роки служби 2020—2021
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вале́рій Євге́нович Геро́вкін (1999—2021) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1999 року в місті Краматорськ, здобув середню спеціальну освіту.

До лав Збройних Сил вступив у вересні 2020 року, псевдо «Гера».

1 грудня 2021 року увечері на позиціях поблизу Новотроїцького біля спостережного посту російсько-окупаційні війська почали обстріл. Валерій Геровкін повинен був із гранатомета «втихомирити» терористів; він разом зі ще двома товаришами прийшли на позицію, проте ворожий снайпер встиг вистрілити першим. Валерія намагався врятувати побратим з позивним «Матрос», який був біля нього, проте смерть настала миттєво[1][2]

4 грудня 2021 року з Валерієм попрощалися в Краматорську[3].

Без сина лишилися мати Ганна і батько Євген.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 25/2022 від 21 січня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Від вогню снайпера загинув солдат 93 омбр Валерій Геровкін. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
  2. На Донбасі загинув 22-річний син пастора з Краматорська: що відомо про захисника України. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  3. На передовій загинув уродженець Краматорська Валерій «Гера» Геровкін
  4. Указ Президента України № 25/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 3 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]