Глаукодот
| Глаукодот | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Gl[2] |
| Хімічна формула | (Co₀.₅Fe₀.₅)AsS[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EB.10c[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Твердість | 5 |
| Колір риси | чорний |
| Густина | 6,06 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | небо (давньогрецька мова)[5] |
 Глаукодот у Вікісховищі | |
Глаукодот (рос. глаукодот; англ. glaucodot; нім. Glaukodot m, Kobaltarsenkies m)– мінерал класу сульфідів, сульфоарсенід кобальту та заліза острівної будови.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Глаукодот вперше був описаний в 1849 році в Хуаско, провінція Вальпараісо, Чилі. Його назва походить від грецького γλανκός ("синій").
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: (Co, Fe) AsS. Містить (%): Co – 23,8; Fe – 11,3; As – 45,5; S – 19,4. Сингонія ромбічна. Кристали призматичні. Утворює також зернисті агрегати. Густина 6,06-6,16. Твердість 5. Колір олов’яно-сіро-білий до червонува-то-срібно-білого. Злам нерівний. Риска чорна. Блиск металічний. Крихкий. Непрозорий. Анізотропний. Зустрічається в жильних гідротермальних родовищах разом з іншими сульфідами. При вивітрюванні переходить у еритрин і скородит.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2021) — 2021.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Глаукодот // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Глаукодот // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Hurlbut, Cornelius S.; Klein, Cornelis, 1985, Manual of Mineralogy, 20th ed., p. 288, ISBN 0-471-80580-7
Посилання[ред. | ред. код]
- Webmineral:Glaucodot [Архівовано 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Mindat with location data [Архівовано 30 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Scandinavian mineral gallery [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]
