Гніт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Гніт — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Гніт — важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Як правило, гнітом називають важкий дерев'яний кружок, яким накривають квашення і соління в бочках і діжках, з покладеним на нього каменем чи іншим важким предметом. Під гнітом у діжці з водою могли зберігати («гнітити») деякі продукти на зиму (вони називались «гніченими»)[1][2][3]. Для притискування сіна чи соломи на возах використовувалась довга жердина-рубе́ль[4], для притискання соломи на стріхах чи скиртах — зв'язані жердини-ключи́ни[5].
- Гніт — насильний вплив на кого-небудь; утиск, пригноблення[1].
- Гніт — вогонь, розведений на припічку, коли в піч саджають хліб (щоб підрум'янити його). Це називалось «гнітити хліб»[2][3].
Див. також[ред. | ред. код]
- Ґніт — стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах, а також горючий шнур.
- «Фитиль» («Ґніт») — радянський і російський кіножурнал.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Гніт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Гніт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Гнітити // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Рубель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ключина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.