Говоруха Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Говоруха Олександр Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 червня 1994(1994-06-29)
Запоріжжя
Смерть 15 лютого 2015(2015-02-15) (20 років)
помер від поранень
Поховання Запоріжжя
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Микола́йович Говору́ха (29 червня 1994 — 15 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

8 лютого 2014-го підписав контракт. В часі війни — доброволець, навідник, перша протитанкова батарея протитанкового дивізіону, 55-та окрема артилерійська бригада.

14 лютого 2015-го перед північчю зазнав множинних осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу терористами під Дебальцевим.

Лікарі 2 доби боролися за його життя. Помер від поранень у лікарні Артемівська.

Без Олександра лишилися батьки, старший брат.

Похований у місті Запоріжжя 21 лютого 2015-го, Леванівське кладовище.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «Гідність та Честь» (посмертно) (1.9.2015)
  • відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „ЗВИТЯГА“» Орденом «За вірність присязі» (1.9.2015)
  • орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно) (14.3.2016)
  • в травні 2016 року у Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Олександру Говорусі на вулиці, яку перейменовано на його честь[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]