Голиков Віктор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голиков Віктор Андрійович
Народився 12 лютого 1914(1914-02-12)
Новоросійськ, Російська імперія
Помер 27 квітня 1997(1997-04-27) (83 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] і Ростовський державний педагогічний університет
Науковий ступінь кандидат історичних наук (1954)
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради РРСФРd
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель»

Віктор Андрійович Голиков (нар. 12 лютого 1914(19140212), місто Новоросійськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 27 квітня 1997, місто Москва) — радянський партійний діяч, помічник генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 8—9-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 10-го скликання. Кандидат історичних наук (1954).

Життєпис[ред. | ред. код]

У дитинстві втратив ліву руку. Закінчив середню школу. Трудову діяльність розпочав у 1930 році бібліотекарем середньої школи в місті Новоросійську.

У 1935 році закінчив історичний факультет Ростовського-на-Дону державного індустріально-педагогічного інституту.

У 1935—1940 роках — вчитель історії, директор середньої школи № 7 міста Новоросійська Краснодарського краю.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З лютого по липень 1940 року — секретар Краснодарського крайового комітету ВЛКСМ по роботі серед шкільної молоді і піонерів.

У 1941—1943 роках — інструктор відділу партійної пропаганди і агітації Якутського обласного комітету ВКП(б); у 1943—1944 роках — завідувач відділу шкіл Якутського обласного комітету ВКП(б).

У 1944—1945 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1945—1947 роках — завідувач відділу, секретар повітового комітету КП(б) Молдавії.

У 1947—1953 роках — завідувач сектора пропаганди ЦК КП(б) Молдавії, помічник 1-го секретаря ЦК КП(б) Молдавії Леоніда Брежнєва.

З грудня 1953 по грудень 1954 року — слухач річних курсів дисертантів при Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1954—1956 роках — помічник 2-го, потім 1-го секретаря ЦК КП Казахстану Леоніда Брежнєва.

У 1956—1960 роках — помічник секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.

З травня 1960 по липень 1963 року — помічник голови Президії Верховної ради СРСР Леоніда Брежнєва.

У 1963—1964 роках — помічник секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.

У 1964—1966 роках — помічник з питань внутрішньої політики та сільського господарства 1-го секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.

У квітні 1966 — листопаді 1982 року — помічник з питань внутрішньої політики та сільського господарства генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.

15 листопада 1982 — 30 травня 1983 року — консультант групи консультантів при Секретаріаті ЦК КПРС.

З травня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 27 квітня 1997 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • «Діяльність Комуністичної партії Радянського Союзу з розвитку і зміцненню сільськогосподарської кооперації (1921—1929 рр.)» (1956)
  • «Найважливіший етап розвитку сільськогосподарської кооперації в СРСР (1921—1929 рр.)» (1963)
  • «Кооперування сільського господарства СРСР» (1983)

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]