Гомоляко Андрій Олексійович
| Гомоляко Андрій Олексійович | ||
|---|---|---|
 Прапорщик | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 березня 1980[1] (44 роки) Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрі́й Олексі́йович Гомоля́ко (нар. 26 березня 1980) — прапорщик Збройних сил України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Андрій Гомоляко народився 26 березня 1980 року.
Закінчив школу №15 м. Ніжина.
19 березня 2014 року мобілізований. Весь час пересувався на автомобілі, об'їжджав блокпости, перевозив поранених та доставляв набої. Відповідав за техніку, надану бригаді військкоматом. Станом на жовтень 2014 року — старшина групи матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої танкової бригади.
19 березня 2015 року демобілізований. В мирний час проживає у місті Ніжин, учитель історії та правознавства, ЗОШ № 15. Депутат Ніжинської міської ради сьомого скликання, член партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“».
Родина[ред. | ред. код]
- Дідусь дружини, Кисіль Тимофій Тимофійович (? — пом. 1971), пройшов через Другу світову війну як танкіст, працював вчителем історії. Можливо, саме завдяки розповідям про дідуся дружини, Андрій і вибрав танкові війська.
- Батько дружини, Кисіль Олександр Тимофійович (1952 — 4 травня 2019)[2].
- Гомоляко Олексій Якович — батько.
- Гомоляко Тетяна Анатоліївна — мати.
- Гомоляко (Кисіль) Дар'я Олександрівна — дружина.
- Гомоляко Андрій Андрійович — син.
- Гомоляко Олександр Андрійович — син.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://nizhynrada.gov.ua/nmr/profiles/gomolyako-andriy-oleksiyovich
- ↑ Кілька слів про мого прадіда: Киселя Тимофія Тимофійовича (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старшина Андрій Гомоляко: Україна за час «перемир'я» втратила 120 км Луганщини (укр.)
- В Іржавці відкрили меморіальну дошку герою АТО — Володимиру Моісеєнку [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- У 17 школі Андрій Гомоляко зустрівся з ученицею, що писала листи-обереги на фронт [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Відкритий лист [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Гомоляко Андрій Олексійович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- НАЗК, щорічна декларація за 2019 рік [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |